Віктор ГАЛАСЮК — голова Комітету Верховної Ради з питань промислової політики та підприємництва, заступник лідера Радикальної партії з економічної політики, к.е.н.


Чи відбудеться цього року податкова реформа? Чи буде вона в інтересах підприємців, інвесторів, виробничників або буде спроектована на догоду фіскалам?


Вдала податкова реформа здатна перепрограмувати економічну долю країни, закласти підвалини нової продуктивної економіки, задати вектор економічного зростання. Невдала — може законсервувати тіньову економіку та зберегти існуючий сировинно-олігархічний лад.


Є три основні концепції: Мінфіну, податкового комітету Верховної Ради, а також А. Журжія разом з РПР і Новою Країною.


Радикальна партія запропонувала засадничі принципи та надала низку пропозицій до податкової реформи. Найбільше вони враховані в концепції Ніни Южаніної (податковий комітет парламенту). Ця концепція до того ж є найдетальніше опрацьованою, комплексною та інноваційною, оскільки передбачає:


1. РАДИКАЛЬНУ ЛІБЕРАЛІЗАЦІЮ ПОДАТКОВИХ СТАВОК


Це те, що сьогодні потрібно бізнесу. Зниження сукупного фіскального тиску, а отже, створення передумов виведення економіки з тіні. Головне — забезпечити стабільність нових умов, не допустити реваншу митарів, не піддатись на шантаж «донорів».


2. СУТТЄВЕ СПРОЩЕННЯ АДМІНІСТРУВАННЯ ПОДАТКІВ


Відміна авансових внесків, скасування грошового забезпечення при реєстрації податкових накладних для МСБ, створення спрощеної системи оподаткування доходів самозайнятих осіб, спрощення обліку та скорочення звітності. На фоні чергових урядових «ініціатив» (електронне адміністрування ПДВ, касові апарати для малого бізнесу) — це «ковток свіжого повітря» для підприємців.

3. ДИФЕРЕНЦІЙОВАНИЙ ПІДХІД ДО ОПОДАТКУВАННЯ  


Принцип загальної рівності в оподаткуванні, що його відстоює Мінфін, є контрпродуктивним. Принцип «однакові ставки оподаткування = рівні умови для всіх» згодиться хіба що для підручників, але не для розвитку економіки. І, тим більше, не для виведення економіки з глухого сировинного кута. Рівні податкові умови для всіх видів діяльності — це де-факто консервація домінування старого, сировинного, олігархічного бізнесу. Для інтелектуально-місткого бізнесу, креативної економіки має бути своя модель оподаткування, а для «ремісничих» видів діяльності, самозайнятих осіб — своя. Для видобувних галузей — своя диференціація. Для інвестицій у створення нових виробництв — свої умови. Це нормально. Податкова система не повинна ставати прокрустовим ложем для бізнесу.


4. СТИМУЛЮЮЧІ ОСОБЛИВОСТІ ОПОДАТКУВАННЯ ДЛЯ ЗАЛУЧЕННЯ ІНВЕСТИЦІЙ


Зокрема, передбачається звільнення від оподаткування реінвестицій, яке ми з Олегом Ляшком невтомно виборювали з перших днів роботи у парламенті. На жаль, уряд, сконцентрувавшись на макрофінансовій стабілізації і затягуванні пасків населенню та підприємцям, так і не почув нас. А ця новація дасть змогу створити дієві стимули для нарощування капітальних інвестицій, без яких неможливе економічне зростання та розвиток.


5. ЧИННИК СОЦІАЛЬНОЇ СПРАВЕДЛИВОСТІ ТА ДЕРЖАВНОГО ІНТЕРЕСУ


Концепція передбачає, зокрема, підвищення податкового тиску на соціально небажані товари, як-от: алкоголь та тютюн, а також введення податку на розкіш, яке Радикальна партія послідовно виборювала протягом всієї каденції Верховної Ради VІІІ скликання. Адже потрібно підвищувати податки для сировинного-олігархічного-монополізованого бізнесу та надспоживання, збираючи ренту з «економіки минулого», та одночасно цілеспрямовано стимулювати розбудову креативної економіки майбутнього, надаючи потужні податкові стимули для виробничого і інтелектуально-місткого бізнесу.


Безумовно, зазначена концепція податкової реформи не є ідеальною і потребує суттєвого доопрацювання та широкого публічного обговорення. Наприклад, доцільним, на мій погляд, є обмеження бази нарахування ЄСВ. Також необхідно детально проаналізувати ще більш радикальні пропозиції Андрія Журжія та інших колег в частині зменшення податкового тиску на заробітну плату, зокрема, щодо можливого об’єднання ПДФО та ЄСВ і зменшення цієї сукупної ставки до 20%. Адже коли ми приймали законопроект 1863 про радикальне зниження ЄСВ, в успіх цієї новації, окрім Радикальної партії та «Самопомочі», практично ніхто не вірив. Але новація спрацювала.


Насправді, головне — зрозуміти, що податкова реформа — не мета. Не потрібні зміни заради змін чи чергових «покращень». Податкова реформа — один із найпотужніших інструментів економічної та інвестиційної політики. І ми зобов’язані почати використовувати його за призначенням — для створення економічного зростання, а не для фіскального «витискання останніх соків» з бізнесу.


А економічна політика і її податковий інструментарій, в тому числі, мають бути спрямовані на створення умов детінізації економіки, залучення інвестицій, зростання експорту, розвитку власного виробництва та збереження існуючих і створення нових робочих місць.