Сьогодні Верховна Рада розгляне зміни до держбюджету на 2015 рік, які передбачають підвищення соціальних стандартів не з 1 грудня, як це було заплановано, а вже з 1 вересня цього року. За оцінками урядовців, це відчують майже 12,5 мільйона громадян, адже, крім зарплат і пенсій, також ідеться про підвищення понад 80 видів соціальної допомоги, компенсацій, різноманітних виплат та стипендій. Зокрема, з 1 вересня прожитковий мінімум зросте на 150 гривень і становитиме 1 тисячу 378 гривень, а прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, — 1 тисячу 704 гривні. Водночас уряд хоче зробити справедливішою оплату праці в бюджетній сфері та, крім підвищення мінімальної зарплати, пропонує на 19 відсотків підняти перший тарифний розряд Єдиної тарифної сітки. За словами міністра соціальної політики Павла Розенка, це означає, що фактично для кваліфікованіших працівників посадові оклади збільшуються не на 13, а на майже 19 відсотків. Наприклад, у сфері охорони здоров’я підвищення зарплат становитиме від 300 до 450 гривень, в освітянській сфері — від 470 до 600, для працівників культури — від 300 до 450 гривень.
Ураховуючи це, прем’єр Арсеній Яценюк висловив сподівання, що парламент «в єдиному пориві проголосує за пропоновані урядом законопроекти». Водночас він зазначив, що, крім законопроектів про збільшення пенсій, зарплат та соціальних виплат, також буде ухвалено законопроект, який дає змогу списати майже 4 мільярди доларів США боргів перед приватними кредиторами України та відтермінувати виплати по сумі основного боргу ще на чотири роки. Адже саме ці кошти планується спрямувати на збільшення соціальних стандартів.
Наш кореспондент поцікавився у представників парламентських фракцій, чи вдасться ухвалити ці законопроекти «в єдиному пориві» та як вони загалом оцінюють соціальні ініціативи уряду.
Ігор КОНОНЕНКО (Блок Петра Порошенка):
— Фракція, безумовно, підтримуватиме законопроект про збільшення зарплат і пенсій, проте зауважу, що перед цим ми маємо проголосувати за законопроект про списання зовнішнього боргу. Якщо парламент підтримає списання боргу, то у нас є гроші на підвищення соціальних стандартів, а якщо ні — то у нас цих грошей немає. Тобто саме завдяки тому, що вдалося домогтися списання та відтермінування виплати зовнішнього боргу, уряд запропонував частину коштів спрямувати на підвищення соціальних стандартів, а частину — на потреби оборони країни. І це нормально. З’явилися кошти — ми їх перерозподіляємо. А що це збіглося з місцевими виборами, то нагадаю, що раніше, коли не вистачало коштів, саме у тре-тьому кварталі відбувався секвестр бюджету. Цього року ми маємо дещо кращу ситуацію, тож так само у третьому кварталі перерозподіляємо додатково отримані кошти, що є абсолютно нормальною та логічною процедурою.
Лілія ГРИНЕВИЧ («Народний фронт»):
— Зрозуміло, що на тлі тієї інфляції, яка є в країні, це буде незначне підвищення соціальних стандартів, але воно таки є і за нього треба голосувати. Зауважу, що це підвищення зарплат і пенсій не було передбачено в бюджеті і стало можливим завдяки діям уряду, зокрема внаслідок домовленості про списання частини боргу зовнішніми кредиторами. Тому зрозуміло, що ми підтримуватимемо нинішні пропозиції уряду, бо це тільки перший крок на цьому шляху.
Коли ж ідеться про освітян, то, як голова профільного комітету, можу сказати, що залежно від їхньої категорії збільшення зарплат становитиме від 300 до 800 гривень. Це справді не дуже багато, тому пропонуватимемо закласти до закону про освіту механізм, який дасть змогу підняти зарплату педагогічним працівників, передбачивши, що чим вища кваліфікація, тим достойнішою має бути оплата праці.
Юрій ПАВЛЕНКО (Опозиційний блок):
— Ми вимагаємо індексації зарплат і пенсій з першого дня роботи нинішнього парламенту. Наша фракція вже внесла чимало законопроектів щодо відновлення індексації мінімальної пенсії, мінімальної заробітної плати та прожиткового мінімуму відповідно до інфляції. Тож те, що уряд нарешті пришвидшив індексацію, — це невеличка перемога Опозиційного блоку. Водночас ми розуміємо, чому це відбувається саме сьогодні — фактично це є хабар людям перед місцевими виборами. Проте й пропонована урядом індексація у 13 відсотків не відповідає не те що реальній, а й офіційній інфляції. Бо з 1 січня 2014 року, коли було заморожено пенсії та зарплати, тільки офіційна інфляція становить понад 70 відсотків. До того ж я не виключаю, що, збільшивши виплати на 13 відсотків, у людей заберуть більше, наприклад, через скасування різних доплат, наприклад, за вислугу років. Зрештою, їх уже почали забирати через збільшення плати за електроенергію. Тож у цій ситуації ми голосуватимемо за соціальні ініціативи уряду, бо це хоч і маленька, але перемога. Водночас ми вимагатимемо збільшення індексації, щоб її розмір відповідав хоча б 75 відсоткам офіційної інфляції.
Сергій ВЛАСЕНКО («Батьківщина»):
— Наша фракція визначилася з цього питання абсолютно чітко: треба виконувати українське законодавство. Згідно з українськими законами індексація зарплат і пенсій має відбуватися на щомісячній основі відповідно до зростання інфляції. За весь той період, упродовж якого не індексувалися зарплати і пенсії, інфляція в країні мінімально сягнула 75 відсотків. А уряд, закладаючи збільшення лише на 13 відсотків, натомість пропонує «кістку» перед місцевими виборами, щоб усі подумали, який уряд гарний та яка гарна певна політична партія. Тому ще раз наголошую: згідно із законом зарплати і пенсії треба індексувати на розмір інфляції, і цю позицію ми відстоюватимемо. До речі, це питання не просто так винесено на розгляд парламенту, бо про необхідність індексації зарплат і пенсій ми говоримо вже четвертий місяць. І хоч уряд вирішив обійтися цією подачкою, ми таки голосуватимемо за всі пропозиції, що будуть пов’язані з підвищенням соціальних стандартів і добробуту громадян України. Але водночас вимагатимемо більшого.
Ігор МОСІЙЧУК (Радикальна партія):
— На нашу думку, пропозиції уряду є профанацією. Тому ми наполягатимемо на підтримці обґрунтованого рішення про підвищення мінімальної заробітної плати до 3 тисяч гривень. До речі, обґрунтованість цієї пропозиції визнається й урядом. Тому за профанацію ми не голосуватимемо, а будемо домагатися реального збільшення соціальних стандартів. І я переконаний, що люди нас зрозуміють.
Руслан СИДОРОВИЧ («Самопоміч»):
— У цьому разі, на жаль, в черговий раз має місце окозамилювання. Поясню чому. Бо якщо ми на сьогоднішній день здійснимо підвищення заробітної плати на 13 відсотків, то її вже не буде проіндексовано на 75 відсотків. І це треба дуже чітко розуміти.
Крім того, коли нам кажуть, що не вистачає коштів, то їх чомусь завжди вистачає на корупцію. Наприклад, уряд на словах погоджується з тим, що на митницю потрібно залучити іноземних фахівців, але нічого в цьому напрямі не робить. А на митниці ми втрачаємо ще один бюджет країни, а це гроші і на підвищення зарплат, і на соціальні проекти.
Також підвищення соціальних стандартів чітко кореспондується із питанням тарифів, бо люди просто не мають коштів, щоб платити за комунальні послуги. Але уряд відмовляється привести ціни на газ та електроенергію до економічно обґрунтованого рівня. Ми говоримо про те, що, зокрема, ціни на газ мають бути зменшені і зменшені істотно. Тому що на сьогоднішній день існує цілковито абсурдна ситуація, коли комерційні споживачі платять за газ менше, ніж громадяни. Маємо виправити цю ситуацію якомога швидше, адже невдовзі розпочнеться новий опалювальний сезон.
Підготував Сергій ЛАВРЕНЮК.
Мал. Олексія КУСТОВСЬКОГО.
ОПИТУВАННЯ
Коли вже перестанемо на всьому економити
«На чому вашій родині доводиться економити?» — спитали ми у відвідувачів сайту www.golos.com.ua
Переважна більшість читачів зійшлися на тому, що взагалі не вдається економити. «Що отримали, те й витратили», — засмучуються майже 46 відсотків опитаних. Трохи більш як 39 відсотків оптимістично стверджують, що економлять, на чому тільки вдається. Майже 10 відсотків респондентів намагаються заощадити на... розвагах. Мало не 4 відсотки економлять на одязі та взутті, купуючи лише найнеобхідніше, а неповні 2 відсотки від загальної кількості учасників опитування заощаджують на продуктах харчування.
Шкода, що саме так відбувається в нашій країні. Та все-таки є надія найближчим часом прочитати: «На все вистачає. Ще й чимало залишається. Тож немає потреби економити»!
Віктор БОНДАР.
