Комітет Верховної Ради з питань євроінтеграції запросив урядовців для обговорення готовності України до створення зони вільної торгівлі (ЗВТ) з Євросоюзом, яка відкриється 1 січня 2016 року. До речі, засідання відбулося 16 вересня, тобто рівно через рік після ратифікації Угоди про асоціацію у Верховній Раді. Голова комітету Ірина Геращенко нагадала, що цей документ уже повністю ратифікували 24 країни—члени ЄС. «Це велика заслуга українських дипломатів, Президента і уряду. Доклалися до процесу ратифікації і депутати через офіційні контакти з парламентами країн—членів Європейського Союзу. Ми визнаємо наше головне домашнє завдання, щоб парламенти щонайменше двох країн — Греції та Кіпру — схвалили Угоду. Але ключовим викликом для України сьогодні є зона вільної торгівлі».

 

Дивно, але нині мало хто каже про відкриття ринку з ЄС. Однак питання, як мінімізувати ризики від цього кроку, хто може виграти, а хто — програти і чи витримають українські підприємства конкуренцію з європейськими, залишаються вкрай важливими. Тим паче, судячи з доповіді міністра економічного розвитку і торгівлі Айвараса Абромавичуса, ситуація сьогодні невтішна. За перше півріччя експорт до Євросоюзу впав на 35 відсотків, до Росії — на 48. «Причин цього декілька, — пояснив міністр. — Через російську агресію порушено ланцюжки поставок. Не найкраща економічна ситуація і в Євросоюзі. У той час, як Америка та Азія зростають, ЄС демонструє стриманий прогрес. Європа також постраждала від російського ембарго. Тому на тих ринках, де наші виробники мають сильні позиції, зросла конкуренція». До того ж Україна традиційно експортує сировину, ціна якої на світових ринках нині сильно знизилась.


Крім того, міністр визнав, що бізнес-клімат несприятливий і для імпортерів. «За високої інфляції (цьогоріч — 45 відсотків), стрибків національної валюти та обмеження на купівлю іноземної валюти, виведення дивідендів та введення імпортного мита імпортери працюють не в нормальних умовах», — чесно сказав Абромавичус. На це накладається ще й відсутність дешевих банківських кредитів. Але його прогноз, однак, оптимістичний. Уряд стабілізував гривню, нагадує міністр, із 1 січня буде скасовано імпортне мито, інфляція 2016-го очікується значно менша, ніж цього року, — 12 відсотків. 
Та головне — це все таки підготувати економіку до ЗВТ. І тут ми традиційно запізнюємося. Лише кілька тижнів тому було схвалено нове положення про Державну службу з питань безпеки харчових продуктів та захисту споживачів. «Сюди ввійдуть і санстанція, і фітоінспекція, і агросанітарія. Усе це стосується нашого аграрного експорту до ЄС», — розповідає Абромавичус. На запитання народних депутатів, чому це не було зроблено раніше, у міністра відповідь одна — бюрократія.


Зокрема, не в останню чергу через відсутність чіткого розуміння, як має проходити процес сертифікації продукції, щоб її можна було продавати в Євросоюзі, наші молокозаводи не встигнуть до кінця року отримати такі дозволи.


Однак караван української економіки, хоча й повільно і з втратами, та все-таки рухається в бік Заходу. Так, уже прийнято 17 із 24 технічних регламентів Європейського Союзу для початку роботи ЗВТ. Нещодавно ми приєдналися до програми COSME, що допомагає малим і середнім підприємствам. До кінця року буде затверджено список із шести країн, де відкриються торговельні представництва України. Серед них більша половина буде в Євросоюзі.  Урядовці сподіваються, що це допоможе підприємцям отримувати інформацію про принципи роботи на західному ринку, брак якої вони називають однією з найбільших причин низьких контактів між українськими та європейськими компаніями. А в Міністерстві економічного розвитку та торгівлі обіцяють найближчим часом створити портал, на якому буде об’єднана вся потрібна для бізнесу інформація про ЄС. Що ж, краще пізно, ніж ніколи.