* Уряд запропонував країні безпрецедентний антикризовий пакет першочергових заходів з подолання фінансової кризи — про «далі нікуди».
* Законодавці схвалили зміни до Закону України «Про Державний бюджет на 2014 рік» — про вихід з оточення.
* В Криму почали видавати пенсії в російських рублях — про що почім.
Фінансова передислокація
Антикризові пропозиції, які того ж дня стали фундаментом оновленого держбюджету на 2014 рік, були очікувані: стара редакція головного фінансового документа приймалася фактично «втемну», а нинішній уряд на своїх засіданнях демонстрував, що не має наміру панькатися з багатьма пролобійованими нормами Податкового кодексу. Але доповідь Прем’єр-міністра Арсенія Яценюка багатьох таки ошелешила.
Хто б міг подумати, що загальний фіскальний дефіцит на цей момент для країни становить 289 мільярдів гривень, а враховуючи непогашені борги державних холдингів — далеко за 500 мільярдів гривень! Що за три останні роки міжнародні резерви Нацбанку скоротилися на 20 мільярдів доларів США (із $34,6 млрд. в 2011 році). І що електронну систему Міністерства доходів і зборів «заточували» під примітивну корупційну бухгалтерію! Отже, довготривала практика марнотратства і грабунку країни вузьким колом монопольних об’єднань завела країну в глухе оточення колосальних боргів у найважчий для неї момент: росіяни нагнітають військові дії на південних та східних кордонах, промисловість падає, ситуацію в регіонах розхитують відверті провокатори. За вихід із цього «оточення» країна заплатить скороченням свого валового продукту на три відсотки, а якщо все залишити, як є, то їй треба визнавати себе банкрутом і миритися із падінням економіки щонайменше на 10 відсотків. Відступати нікуди — позаду дефолт!
Більшість із озвучених Арсенієм Яценюком пропозицій, на жаль, припізнилися. Нагадаю найбільш промовисті з них.
c1. Підвищення рентних платежів за видобуток корисних копалин (головно, нафти і газоконденсату) не шкодить конкурентоспроможності наших компаній на міжнародних ринках. Додам від себе: і наповнює реальним змістом принцип «держава — не халява».
c2. Підвищення акцизів на алкогольні й тютюнові вироби в запропонованих масштабах не сильно позначиться на споживчих витратах, зате зменшать фіскальний дефіцит.
c3. Пропозиція замість ПДВ-векселів видавати підприємствам облігації внутрішньої державної позики прийнятна вже тому, що грошей на погашення заборгованості немає, а з корупційною схемою розподілу казначейських паперів треба кінчати. А ще тому, що бізнес довіряє такому фінансовому інструменту, як ОВДП.
c4. Фіксація ставок ПДВ на рівні 20 відсотків і податку на прибуток підприємств на рівні 18 відсотків — крок вимушений, зменшення фіскального навантаження унеможливлює виконання антикризової програми як такої.
c5. Оподаткування пасивних доходів (із депозитів) відкладено дуже слушно. Гроші люблять тишу, до того ж такий крок міг би розчарувати укладачів держбюджету. Як на мене, запровадження пенсійного збору при купівлі валюти (0,5 відсотка) не розчарує точно.
c6. Запропонований порядок оподаткування доходів населення має на меті змусити громадян з надвисокими доходами сплачувати вищі податки, але, на жаль, не вирішує проблеми «тіньових» заробітних плат. Ставка 15 відсотків залишається для щомісячних доходів, які не перевищують 10 прожиткових мінімумів (12,18 тисячі гривень). Особи, які одержують від 10 до 17 прожиткових мінімумів (від 12,18 тисячі гривень до 20,706 тисячі гривень) сплачуватимуть 17 відсотків податку; від 17 до 33 прожиткових мінімумів (20,706—40,194 тисяч гривень) — 20 відсотків; від 33 до 66 прожиткових мінімумів (40,194—80,388 тисяч гривень) — 30 відсотків.
c7. Зміни в пенсійному законодавстві (й порядку нарахування пенсій) суттєво зменшують навантаження на Пенсійний фонд і, що важливо, зміцнюють відчуття соціальної справедливості.
c8. ПДВ з експортерів зерна тепер стягуватимуть, як на мене, здебільшого, з фіскальних міркувань, адже експортери є чи не найбільшими інвесторами в аграрний сектор, і за інших обставин уряд не пішов би на такий крок. Уже добре, що цю практику Міністерство фінансів погодилося запровадити з жовтня цього року.
Підсумую: фінансова передислокація у рамках держбюджету — вимушений і непопулярний крок уряду, оскільки йдеться не тільки про вищесказане, а й про масштабний секвестр видаткової частини загальнодержавного балансу. Уряд наражається на критику політичних опонентів: мовляв, заморожуються соціальні стандарти — заробітні плати та пенсії. Поза тим відступати далі нікуди — позаду дефолт. І, відчуваю, що абсолютна більшість громадян підтримає «вихід із боргового оточення» у момент, коли на південних і східних кордонах неспокійно.
Манна небесна по мінімуму
Того самого дня, як Верховна Рада пристала до цього «плану», російський уряд повідомив, що нинішнього року Крим і Севастополь одержать 13 мільярдів рублів на збалансування касових розривів бюджетів. Ще недавно йшлося про мало не вдесятеро більше. Отже, звітного місяця російська агресія на Кримському півострові не тільки пройшла свою кульмінаційну фазу, а й застовпила паралельний обіг грошових валют. Задекларовано, що з квітня пенсії і заробітні плати виплачуватимуться на півострові в рамках єдиної платіжної системи Росії, але «Кримпошта» розпочала видачу пенсій рублями достроково. Пенсіонерів очікувало розчарування: мало того, що її не підвищили, як обіцяли до референдуму, так ще й частину видавали монетами, які у великих містах Росії вилучали з обігу.
Мимоволі стало шкода легковірних кримчан, які сподівалися від росіян манни небесної. Поясню. Перманентні заяви тамтешніх міністрів про те, що буцімто, дякуючи реформам, серед російських пенсіонерів подолано бідність — ще одна пропагандистська качка, не більше.
На початок минулого року, за офіційною статистикою, частка росіян непрацездатного віку з пенсіями на рівні прожиткового мінімуму (6100 рублів) становила 1,7 мільйона осіб (понад 5 відсотків від загальної кількості пенсіонерів). А ще були понад 1,5 мільйона тих, хто вийшов на пенсію достроково (в Росії жінки виходять на пенсію у 55, чоловіки — в 60 років), але одержував російський мінімум. Він, як відомо, є базовим показником визначення рівня бідності: якщо пенсія з усілякими компенсаціями і доплатами нижча від цього рівня, то вам доплачують або з федерального, або з регіонального бюджету до прожиткового мінімуму.
Тепер увага: у прикордонних Брянській, Курській, Воронезькій, Ростовській областях прожитковий мінімум значно нижчий за середній по країні, поряд з тим економічний потенціал, демографічна ситуація не йде у жодне порівняння з аналогічними показниками Кримського регіону, який є глибоко дотаційним. Отже, межа прожиткового мінімуму цілком логічно виявиться на півострові ще меншою, ніж у прикордонних областях Росії.
Порахувати — то зиску не мати
Якщо кримські пенсіонери одержуватимуть пенсію на рівні прожиткового мінімуму, а йде до того, тоді їм варто подумати не лише про гроші на старість, а й про споживчі ціни. Для цього раджу порівняти купівлю якого-небудь певного товару на всю величину української пенсії і російської. Як це практикують експерти, порівнюючи купівельну спроможність заробітних плат. На початку минулого року в Севастополі вона була, грубо кажучи, 2 тисячі гривень на місяць. Отже, за середньої вартості буханки хліба у 4,5 гривні, заробітної плати вистачило б на купівлю 444 буханців. А середня зарплата за межами Московської області становила приблизно 10 тисяч рублів. На неї можна було купити 416 хлібин, зважаючи на середню вартість у 24 рублі за хлібину. Як бачимо, на заробітні плати і пенсії краще скуплятися в Україні. І це стосується не лише хліба, а й інших основних продуктів харчування.
В Україні прожитковий мінімум становить 88,53 євро, в Росії —110,89, але там дорожче, ніж в Україні, водопостачання (0,5 євро за куб. м проти 0,16—018 євро за куб. м), електроенергія (0,07 євро/кВт-год. проти 0,02). Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк вочевидь здивував багатьох, повідомивши в парламенті, що газопостачання в країні-монополісті обходиться його населенню на 40 відсотків дорожче, ніж українцям. З цієї точки зору рішення про підняття тарифів на газ для населення цілком виправдане за умови, якщо держава піднімає утричі виплату житлових субсидій. Поза сумнівом, серед них будуть і кримчани.
Підсумую. Україна ніколи не зголоситься на анексію Криму, яку їй тимчасово нав’язано у березні тими, хто геть-зовсім не зважає на міжнародні права, політичні та економічні реалії, правила добросусідства. Усталені за багато років кооперативні й торговельні відносини можна дестабілізувати, що вже зроблено, але зруйнувати неможливо. Тяжіння до взаємовигідної торгівлі мільйонів переможе мілітаристський авантюризм одного-двох десятків політиканів.
На підтвердження наведу найпромовистіший штрих місяця. Захисною реакцією на торговельні обмеження Росії стало бойкотування російських товарів у роздрібній торгівлі. Обсяги продажів із російськими логотипами за місяць, прямо кажучи, обвалилися. І тоді трейдери російської продукції, аби не втратити ринок, почали замовляти українські штрих-коди.
ФАКТ
Згідно з російськими Правилами нарахування величини прожиткового мінімуму спершу формується продуктовий кошик, який відповідає мінімальним фізіологічним потребам людини, потім вираховується його вартість у рублях, а вартість непродовольчих товарів і послуг зіставляється з товарами продовольчими. На початок минулого року кошик формувався з розрахунку річної норми споживання: 1 кілограма цукру, 1 кілограма цукерок, 1 кілограма печива, 2 кілограмів сметани, 65 кілограмів хліба (тобто 200 грамів на день) тощо.
ЦИФРА
Доходи держбюджету мають скоротитися до 372,9 мільярда гривень, тобто — на 22,4 мільярда гривень. Видатки мають скоротитися до 436,8 мільярда гривень — на 25,45 мільярда гривень.
Колаж Олексія КУСТОВСЬКОГО.
Кримські ковбаси — в маси.
Фото Світлани БОРИСОВСЬКОЇ/УНІАН.
