Своїми думками про зміни до Конституції України в частині реформування судової гілки влади поділився член Конституційної комісії з питань судової реформи, заступник голови депутатської фракції політичної партії «Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина» у Верховній Раді України, член Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя Сергій СОБОЛЄВ (на знімку).

— Фракція «Батьківщина» готувалася до цих змін, ми провели декілька десятків нарад із фахівцями з конституційного права і з системи судочинства, і було підготовлено наш власний проект змін, наше бачення і судової реформи загалом і тих змін, яких потребує Конституція для того, щоб їх утілити в життя. Ми спрямували свої пропозиції до Конституційної комісії.
Стосовно тих двох проектів, які відправлено на висновок до Венеціанської комісії. Суперечка, з якого боку розбивати яйце, з тупого чи гострого, ні до чого доброго не призведе. Питання про те, що потрібно звільнити 10 відсотків суддів чи 20, 30, 50, а то й 100 відсотків суддів, на мій погляд, є похідним від ключового питання: а хто прийде на заміну навіть 10 чи 20, а тим паче 100 відсоткам суддів? В які умови їх буде поставлено, як вони працюватимуть?
Наша пропозиція: ми стоїмо і наполягаємо на поверненні інституції «мирових суддів», тобто тих суддів, які традиційно розглядають питання, що стосуються 60, а інколи й 70 відсотків усіх випадків у судочинстві. Це найбільш розповсюджені судові процеси, які не пов’язані з важкими кримінальними ситуаціями, але це ті питання, які хвилюють громадян. Наприклад, щодо межі земель — це десятки тисяч судових позовів, якими завалено суди України, замість того, щоб розглядати справи про вбивства, насилля, грабежі, які справді потребують негайного розгляду. Чи питання порушень правил дорожнього руху, майнових спорів. Ми повинні розвантажити суди, і всі ці питання передати «мировим суддям».
Друге. У судовій системі залишаються подвійна касація та подвійна апеляція. На наш погляд, повинна бути чітка структура, яка унеможливила б подвійні апеляцію та касацію. А для цього необхідно ліквідувати, як клас, вищі суди. Судова система повинна бути максимально спрощена, щоб громадянини, позивачі й відповідачі, розуміли своє місце в цій судовій ієрархії.
Третє — питання власне кримінального процесу та покарання. На наш погляд, практика, яка була закладена ще з радянських часів, коли на розсуд судді можна обирати міру покарання — від штрафу до позбавлення волі, — заганяє суддівський корпус у тотальну корупцію і хабарництво. Повинні бути чіткі норми, які відповідають певній статті та кожному пункту цієї статті. Бо неприпустимо, коли за однакові злочини може бути відповідальність у вигляді позбавлення волі на п’ять—сім років і водночас можливість відкупитися від відповідальності через штрафи. Потрібно пере-глянути законодавство і максимально уніфікувати його.
Ще одне ключове питання, без якого ми ніколи не поборемо корупцію та хабарництво в судах, — питання прецедентного права. Наша країна не просто дозріла, а й перезріла до прецедентного права. Є реєстр судових рішень, у тому числі й реєстр судових рішень міжнародних судових інстанцій. Якщо є рішення, яке пройшло всі інстанції в Україні і тим паче оскаржувалося в міжнародних судах — в Європейському суді з прав людини у Страсбурзі, то суддя, хоч би який він був розумний, не повинен ухвалити інше рішення, ніж те, яке є в судовому реєстрі.

Записала Юліана ШЕВЧУК.