Разом з осінню в країні триває банкопад. Минулого тижня НБУ визнав неплатоспроможним сумнозвісний банк «Фінанси та Кредит». Тепер Нацбанк заспокоює, мовляв, 93,2% вкладників «збанкрутілої» установи отримають гроші, які вони там зберігали, у повному обсязі. Адже їх розмір не перевищує гарантовану Фондом гарантування вкладів фізичних осіб суму у 200 тисяч гривень. Решті клієнтів, котрі свого часу примудрилися довірити банку більші обсяги коштів, доведеться задовольнятися хіба що вищезгаданою сумою.


Але чому «Фінанси та Кредит» сумнозвісний? — можливо, запитає допитливий читач. Відповідь така: перш ніж цей комерційний банк остаточно пішов на дно, з НБУ ще й нинішнього року встигли кинути потопельнику одразу два рятівні круги у вигляді кругленьких сум. У лютому, за інформацією Нацбанку, полетіли 700 мільйонів гривень, а у червні — 750 млн. Тобто, з одного боку, багато хто з вкладників не перший місяць оббиває пороги фінустанови, намагаючись «визволити» свої заощадження, а з другого — Нацбанк активно закачував туди державні грошики, щоб, начебто, втримати на плаву судно, яке, щиро кажучи, у банківських колах уже давно бачили на дні. Тепер у НБУ нібито посипають голову попелом і оплакують неспроможну установу разом з наданими їй мільярдами підтримки, що, схоже, попливли у невідомому напрямку. Та все ж радять громадянам не панікувати. «Цей банк не є системним, а його віднесення до категорії неплатоспроможних не становить загрози стабільності банківського сектору», — заспокоює голова НБУ Валерія Гонтарева, яка й здійснює банківську політику країни. Скільки втратила від таких оборудок держава, тобто ми з вами, і який куш дістався банкірам, ще належить з’ясувати. Але очевидно, такі фінансові «ігри» не на користь Україні. Бо який обсяг державних коштів доведеться витратити, щоб відновити довіру громадян до вітчизняної банківської системи? На це запитання, у підсумку, належить давати відповідь і Валерії Гонтаревій. Звісно, якщо вона до того часу затримається на своїй посаді. Та поки що очільниця НБУ на міжнародному рівні продовжує ділитися досвідом свого кермування. Під час 12-ї щорічної зустрічі Ялтинської Європейської Стратегії, яка відбувалася у Києві, В. Гонтарева повідала про основні досягнення. «Ми завершили очищення банківського сектору. Відправили 54 банки до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Зупинили так званий «олігархічний банкінг». Це унеможливлює навіть ідею кредитування пов’язаних осіб у майбутньому», — запевняла вона ще на початку нинішнього місяця.


Та, як видно, процес очищення з відмиваннями не можна назвати остаточним. Минулого тижня разом з «Фінансами та Кредитом» до категорії неплатоспроможних віднесено банк «Національні інвестиції» та «Інтеграл-банк».
До речі, банкопад зачепив і частину абонентів, які звикли оплачувати рахунки за комунальні послуги через інтернет-сервіси. Донедавна вони перераховували гроші на транзитний рахунок банку «Фінанси та Кредит», а далі суми розподілялися по комунальних організаціях. Тепер такі громадяни замість квитанцій про оплату отримують повідомлення: «Оплата комунальних платежів, що надійшла на цей рахунок 17 вересня 2015 року, врахована не буде, оскільки суми за це число не будуть перераховані на комунальні організації».


І так людям важко платити за «комуналку», що непомірно подорожчала, а тут ще такий сюрприз! І до адресата гроші не дійшли, і назад повернути їх теж не виходить.


Ще кілька слів про минулотижневий банкопад і ту «копієчку», в яку він влетить країні. У Фонді гарантування вкладів фізичних осіб достатньо коштів для забезпечення виплат у рамках гарантованої суми вкладникам банку «Фінанси та Кредит». Про це заявив директор-розпорядник фонду Костянтин Ворушилін, нагадавши, що вже набрала чинності урядова постанова про випуск облігацій внутрішньої державної позики на 21,5 мільярда гривень, які буде монетизовано, а кошти використано для виплати вкладникам.


Отже, «витівки» банкірів, вважай, уже стануть у майже мільярд доларів. Питання, як такі кроки вплинуть на рівень інфляції та стабільність національної валюти, при цьому залишаються за кадром.


Але перейдімо до інших економічних новин минулого тижня. З приємного — Світовий банк схвалив виділення Україні кредиту у півмільярда доларів. Їх витратять на розвиток фінансового сектору країни. Зокрема, гроші буде спрямовано на зміцнення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а також капіталізацію найбільших банків. З неприємного — знову ми не кредитуємо реальний сектор, щоб запрацювало виробництво, а за рахунок іноземних позичок намагаємося врятувати проблемні банки, вливаючи у них сотні мільйонів гривень. Що відбувається потім — написано вище...


Минулого тижня Держстат оприлюднив оптимістичну на перший погляд інформацію. Сальдо торговельного балансу (різниця між вартістю експорту та імпорту) за підсумками січня-липня — позитивне і перевищує 1,4 мільярда доларів. Цей показник порівняно з аналогічним періодом 2014-го зріс майже вдвічі. З одного боку — у нас усе добре, країна більше продає, ніж купує. Здавалося б, позитивна тенденція. Але експорт товарів за цей період скоротився на 34,8%, імпорт — на 37,8%. Цілком зрозуміло, чому показники знизилися у торговельних відносинах з Росією. Але прикро, що скорочується товарообіг і з Євросоюзом. Обсяг експорту до ЄС порівняно з січнем-липнем 2014-го впав на 33,9%, імпорт — на 27,2%. Отже, якщо аналізувати цифри, виходить, що у Євросоюзі, який вважаємо стратегічним партнером, ми зі своєю продукцією не надто й потрібні.


Уряд минулого тижня подав на розгляд до Верховної Ради держбюджет-2016. Але, як кажуть, недовго музика грала. Кабмін одразу й відкликав головний фінансовий документ на доопрацювання. Тож, схоже, бюджет поки що не вдається збалансувати у доходах і витратах. А до парламенту його подали формально, щоб не вибитися з графіку. Все, як і за Януковича...


В уряді з цього приводу ремствують, мовляв, треба, щоб народні обранці спочатку ухвалили заплановані зміни до Податкового кодексу. Тоді бюджет й підганятиметься під нові цифри.


На завершення — до звичної вже теми. Валовий зовнішній борг, як стверджує Нацбанк, за перше півріччя зріс на 700 мільйонів доларів. І на 1 липня становив 127 мільярдів доларів. Обсяг боргу збільшився з 95,1% до 122,8% від ВВП. Тобто кредиторам ми винні більше, ніж виробляємо за рік.

Підсумовувала Галина КВІТКА.

Інформація до роздумів

Нинішнього року клієнти неплатоспроможних банків отримали з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 31,65 мільярда гривень. Загалом на цей рік заплановано виплатити 46,31 мільярда. Ще 3,87 мільярда з коштів фонду піде на сплату процентів та погашення кредитів. Надходження від неплатоспроможних банків, які перебувають у процесі ліквідації, в рахунок погашення кредиторських вимог фонду з початку 2015 року становили 775,3 мільйона гривень. І лише 140 мільйонів, відповідно до оприлюдненої на сайті ФГВФО 10 вересня інформації, фонд заробив на продажу банків.