Нам необхідно зробити велику домашню роботу, щоб стати членом НАТО. Насамперед — провести реформи. Про це Президент України Петро Порошенко заявив під час спільної прес-конференції з Генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенбергом у Міжнародному центрі миротворчості та безпеки на Львівщині, де в понеділок увечері стартували навчання «Україна-2015» з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій у рамках програми «Партнерство заради миру». У свою чергу, Генсек Альянсу відзначив: ваша країна, як і будь-яка інша, має право вибирати свій шлях розвитку і гарантування власної безпеки, що було визначено на саміті НАТО в Бухаресті 2008 року. Він також запевнив: якщо після проведення реформ Україна вирішить подати заявку на членство в НАТО, то її буде оцінено, як і всі інші. «Україна зараз зосереджена на реформах, модернізації своїх збройних сил. І НАТО працює разом з Україною над впровадженням цих реформ, трансформацією ЗСУ, щоб вони стали ще спроможнішими та відповідали стандартам Альянсу», — підкреслив Єнс Столтенберг.

Тим часом, за свідченням Петра Порошенка, заходи на Яворівському полігоні саме і є яскравим свідченням більш тісного партнерства України з Організацією Північноатлантичного договору. «Ці навчання сприятимуть підвищенню готовності українських рятувальних служб вчасно прийти на допомогу людям, запобігти загрозі, ліквідувати надзвичайні ситуації техногенного і природного характеру. Вражають масштаби навчань — в них залучено 1 100 рятувальників із 34 країн», — сказав глава держави.

Утім, ці навчання ввійдуть в історію не тільки своєю масштабністю та значимістю в контексті обміну досвідом і практичними навичками рятувальників із різних країн. Міжнародний тренінг ліквідаторів катастроф уже став знаковим, завдяки присутності нового Генерального секретаря НАТО, який вперше прибув до України з офіційним візитом. Ці дві події логічно пов’язані між собою, демонструючи підтримку Києву з боку впливових західних партнерів і на словах, і на ділі.

Президент України оцінив візит пана Столтенберга як прояв солідарності з нашим народом в один із найскладніших періодів його новітньої історії. Також глава держави відзначив практичну користь навчань у рамках програми «Партнерства заради миру» особливо зараз, враховуючи воєнну агресію РФ на сході нашої країни.

Про специфіку й особливості масштабних польових навчань ліквідаторів надзвичайних ситуацій «Голосу України» розповів керівник Євроатлантичного координаційного центру з проведення польових навчань Гюнтер Бретшнейдер:

— У нас довга традиція співробітництва з вашою країною. В 1997 році ми підписали угоду про співробітництво в сфері цивільного захисту. За цей час «Україна-2015» — уже третє за ліком велике спільне навчання, яке ми проводимо. Попередні були 2000 і 2005-го. 

— Під час розробки сценарію цих навчань, чи враховувалася ситуація, в якій зараз живе Україна? 

— Деякою мірою — так. Звичайно, ми не відпрацьовуємо дії в умовах воєнних конфліктів, адже у нас не воєнні, а цивільні навчання. Я це підкреслюю. Але служба рятувальників, служба цивільного захисту відіграє важливу роль у будь-яких надзвичайних ситуаціях, зокрема й у період воєнних дій. Навіть під час воєнних конфліктів цивільне життя триває, і в ньому виникають різноманітні виклики, на які необхідно реагувати.

Тут на навчаннях ми хочемо перевірити готовність рятувальної служби реагувати на будь-які можливі ситуації в будь-якому контексті. Зокрема, будуть задіяні і піротехніки, які мають ліквідувати вибухонебезпечні предмети. Також відпрацюємо навички порятунку людей з руїн будинків. А завали можуть бути результатом як землетрусу, так і воєнних дій.

По коментарі відносно «медичної» складової навчань «Голос України» звернувся до голови парламентського Комітету з питань охорони здоров’я Ольги Богомолець, яка на Яворівському полігоні змінила офіційний костюм і білий халат на камуфляжну форму:

— Цій події передував рік моєї роботи з місією НАТО, із представництвом НАТО в Україні. Я спілкувалася з ними переважно із приводу лікування та реабілітації наших поранених бійців за рубежем. Минулого четверга, виступаючи із цього приводу в штаб-квартирі НАТО, говорила також про платформу служби мобільної аварійно-рятувальної допомоги. Тут, на Яворові представлений румунський варіант — це мобільний центр, який розгортається протягом години. Він здатний працювати в місці, де стався терористичний акт чи катастрофа з великою кількістю поранених. В асортименті такого центру є все необхідне медобладнання — від кардіографа, УЗІ до апаратів, що оцінюють ступінь опіків. При цьому навіть не лікар, а людина, яка пройшла певну підготовку, зможе працювати на такій техніці, діагностувати, надавати допомогу.

Наступний наш крок — створення центру НАТО для навчання парамедиків в Україні. Такий тренінг мають пройти поліцейські, пожежні, військові, співробітники МВС. А потім і всі громадяни. Це важливо. Якщо вчасно надати першу невідкладну допомогу, у потерпілого є шанс дочекатися лікаря. (На підтвердження своїх слів співбесідниця демонструє брошуру з інфографікою, з яких випливає: в Україні смертність людей в автокатастрофах становить 37%, а в Європі — 5%.)

Наступний етап — законодавчий. Сьогодні всі волонтери, всі парамедики, які надають медичну допомогу, діють нелегально. У нас немає закону про парамедицину. Планую вже наступного року розробити такий законопроект і подати його до Верховної Ради. Зараз для нас у плані становлення вітчизняної парамедицини сприятливий період. Справа в тому, що НАТО згортає свої парамедицинські проекти в Росії. І є надія: все, що припиниться там, з’явиться тут, у нас.

 Київ — Яворівський полігон — Київ. 

Деталі

Міжнародні навчання «Україна-2015» з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій у рамках програми «Партнерство заради миру» проходять із 21 по 24 вересня. Вони передбачені в річному плані співробітництва між НАТО й Україною. За сценарієм навчань рятувальникам необхідно ліквідувати аварію, пов’язану з геологічними й екологічними проблемами, з якими стикається Україна.

Під час навчань уперше буде відпрацьовано використання соціальних медіа в надзвичайних ситуаціях з метою впливу на громадську думку й протидії неправдивій інформації. А також використані системи телемедицини, завдяки яким медичний персонал на місцях за допомогою супутникового зв’язку зможе одержувати консультаційну підтримку від колег, що перебувають в інших країнах.

Фото Євгена КРАВСА.