Головна мета нового законодавства — створити умови для повноцінної інтеграції української науки у світовий дослідницький простір, щоб український науковий інноваційний продукт міг на рівних конкурувати в Європі та світі. Про це заявила Лілія Гриневич, голова Комітету з питань науки та освіти під час брифінгу перед комітетськими слуханнями щодо нового закону про науку та науково-технічну діяльність 16 вересня 2015 року.

 

На думку голови комітету, новий закон має бути сумісний з європейським науковим простором. Зокрема, відповідати принципам бюджетної прозорості, чесної конкуренції, максимальної відкритості ринку праці для всіх дослідників, академічної мобільності, а також активно сприяти обігу, передачі наукової інформації та трансферту технологій. «Європейський ринок Україна має завойовувати інноваційним продуктом. І в нас є всі можливості зробити це», — сказала Лілія Гриневич.


Також нове законодавство має відповідати рекомендаціям минулорічних Парламентських слухань «Стан та законодавче забезпечення розвитку науки та науково-технічної сфери держави». Ще одним завданням є демонополізація науки. «Важливо не виростити нового дракона, замінивши одну забюрократизовану монополізовану систему іншою», — наголосила Лілія Гриневич.


Під час комітетських слухань розглянули чотири законопроекти про науку та науково-технічну діяльність (№№ 2244а, 2244 а-1, 2244 а-2, 2244 а-3). Законопроект 2244а представив М. Стріха, заступник міністра освіти і науки. Присутні також заслухали доповіді І. Кириленка стосовно законопроекту 2244а-1, І. Мриглода стосовно законопроекту 2244а-2 та В. Чебанова стосовно законопроекту 2244а-3. Під час слухань не приймали рішення про те, який законопроект брати за основу, оскільки не було кворуму депутатів. Рішення приймуть члени комітету на його засіданні.


«Урядовий законопроект є найкращою основою для подальшої роботи», — зазначила голова Комітету з питань науки та освіти Лілія Гриневич. Водночас вона вказала на низку принципових моментів, які урядовцям слід урахувати у своєму документі. Зокрема, йдеться про розширення прав наукових закладів, поліпшення соціального статусу вчених, а також залучення молодих учених до формування наукової політики.


У слуханнях узяли участь народні депутати, представники міністерств та відомств, обласних державних адміністрацій, національних академій наук, громадських наукових організацій, директори наукових установ, проректори з наукової роботи вищих навчальних закладів.

 

ДОВІДКОВО

 

Необхідність розробки нового законодавства про наукову та науково-технічну діяльність було визначено під час Парламентських слухань «Стан та законодавче забезпечення розвитку науки та науково-технічної сфери держави», які відбулися 2 липня минулого року. Розробка нового закону передбачена Коаліційною угодою та Програмою дій уряду.

 

Голова Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти Лілія Гриневич і заступник голови комітету, голова Підкомітету з питань науки, інноваційної діяльності та інтелектуальної власності Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти Іван Кириленко.


Фото Володимира СТРУМКОВСЬКОГО.