Для розвитку гірської Рахівщини слід використати вигідне прикордонне розташування
Гірська Рахівщина належить до унікальних природних та культурних регіонів України і Європи загалом.
Тут розташований географічний центр Європи, гора Говерла та всі найвищі вершини Українських Карпат, найбільші масиви Карпатського біосферного заповідника, букові праліси якого у складі українсько-словацько-німецького об’єкта «Букові праліси Карпат та давні букові ліси Німеччини» входять до переліку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
А ще цей куточок Закарпаття історично належав до одного з найбільш популярних туристично-рекреаційних центрів в Україні.
Негативні наслідки бездумного господарювання
Через багаторічне непродумане господарювання, а останнім часом — і через ігнорування чинного українського законодавства, ця територія як депресивна порівняно навіть із сусідньою Яремчанщиною просто занепадає. Основна маса місцевого населення потерпає від безробіття та бідності, в занедбаному стані соціальна інфраструктура, перестали працювати навіть деревообробні підприємства тощо.
Водночас масове вирубування лісів порушує екологічну рівновагу в горах, призводить до катастрофічних паводків, селів та зсувів, зневоднення річок, криниць та колодязів, спричиняє масштабні ерозійні процеси тощо. А сформовані стихійні сміттєзвалища на берегах Тиси, в географічному центрі Європи, є справжньою ганьбою для України.
Для розвитку регіону не використовуються можливості прикордонного розташування, зокрема, транскарпатської залізниці, та відбудови зруйнованої мережі автомобільних переходів на україно-румунському кордоні.
Варто зазначити, що 15 серпня минуло майже не поміченим 120-річчя з часу введення в експлуатацію Сігет-Ясінської дистанції транскарпатської залізниці (до речі, як стверджують історики, її відкриття урочисто відзначали у місті Кошиці за участю цісаря Австро-Угорщини Франца-Йосифа І). По цій залізниці із 1901-го по 1944 рік їздили пасажирські потяги до Рахова та Ясіні з Будапешта та Праги. Курсував також потяг із Будапешта через Рахів та Чернівці до Бухареста.
Але після Другої світової війни рух було припинено, а залізницю реконструйовано під радянські стандарти широкої колії, яка уже не стикувалась із розмірами європейської залізниці.
Пріоритет. Після впровадження 4 серпня 2014 року прямого пасажирського потяга за маршрутом Київ—Рахів (курсує через Вінницю та Коломию) Укрзалізниця та Мінінфраструктури України підтримали ідею нашої ініціативної групи про відновлення руху пасажирських потягів із Рахова до Румунії, Будапешта та Праги і проведення реконструкції за європейськими стандартами ділянки залізниці на дистанції Рахів — державний кордон із Румунією завдовжки 21 кілометр. Ця ідея знайшла підтримку й у румунських, угорських та чеських зацікавлених сторін. А вирішення проблеми відновлення руху історичних потягів включено до пріоритетних завдань стратегії розвитку Закарпаття до 2020 року.
Підписано відповідні угоди між урядами України і Румунії в галузі залізничного транспорту (2004 р.) та про пункти пропуску через українсько-румунський державний кордон (2006 р.).
Крім того, розпорядженням уряду № 819-р від 10 вересня 2014 р. та відповідним дорученням Президента затверджено цілий комплекс заходів, спрямованих на забезпечення сталого розвитку та благоустрою гірських населених пунктів Закарпаття, що розташовані у зоні української частини українсько-словацько-німецького об’єкта Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО «Букові праліси Карпат та давні букові ліси Німеччини».
Туристична перспектива регіону
Наполягаємо на виконанні плану заходів, затверджених урядом, та відповідного доручення Президента з питань сталого розвитку регіону розташування букових пралісів Закарпаття як об’єкта Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Для цього пропонується провести у Рахові виїзне засідання колегії обласної державної адміністрації із залученням відповідальних представників центральних органів виконавчої влади, на якому заслухати інформацію про перебіг виконання цих життєво важливих для гірських районів Закарпаття документів.
Просимо також підтримати проект повітової ради румунського Марамурешу, який спрямовано до міністерства інфраструктури Румунії (з відповідним проханням до Закарпатської ОДА), щодо відбудови зруйнованого моста через річку Тиса у селі Ділове.
І нарешті: нам дуже імпонує та вселяє велику надію заява голови ОДА Геннадія Москаля, виголошена ним 19 серпня перед громадою Рахівщини, про те, що його найбільше турбує вирубування лісу, продаж його за кордон і нульовий розвиток тут туризму.
Є велике переконання, що реалізація запропонованих нами проектів допоможе виправити ситуацію. І не тільки на Рахівщині.
Федір ГАМОР, член ініціативної групи з відновлення руху історичних потягів через Рахів до Румунії, Будапешта та Праги, доктор біологічних наук, професор, заслужений природоохоронець України, заступник директора Карпатського біосферного заповідника.
Рахів Закарпатської області.
І файну пісню заспівають про Карпатський туристичний край.
Федір Гамор.
Фото з архіву Василя Нитки.
