Експерти пропонують шукати додаткові ресурси для виробництва країною електроенергії та робити ставку на видобуток власного газу. Про це йшлося під час ХІІІ Міжнародного інвестиційного форуму «Паливно-енергетичний комплекс України: сьогодення та майбутнє», який у четвер завершує роботу в Києві. Учасниками обговорення стали фахівці в галузі енергетики, представники бізнесу, іноземні дипломати, парламентарії, урядовці, науковці.
Паралельно з діловими зустрічами та дискусіями експертів свої проекти представили провідні компанії галузі, насамперед із часткою державної власності. Наприклад, НАК «Енергоатом» розглядає кілька варіантів будівництва нових об’єктів — зокрема на Південно-Українській АЕС, а також централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива. Сховище дасть змогу заощадити щонайменше 200 мільйонів доларів, які нині витрачаються на вивезення відходів за кордон.
У міністерстві енергетики і вугільної промисловості покладають великі надії на проекти компанії «Укргідроенерго». «Водяний ресурс в Україні використовується не більш ніж на 50 відсотків. Очікуємо, що протягом наступних 5—10 років настане друга фаза розвитку як великої, так і малої гідроенергетики. В країні могло б бути встановлено до 2 тисяч малих ГЕС із сумарним навантаженням декілька гігаватів. Гадаю, в процесі децентралізації влада на місцях захоче забезпечити власну енергетичну безпеку. Це економічно доцільні проекти», — переконаний очільник галузі.
Президент Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Михайло Гончар відзначає, що впродовж найближчих п’яти років структура енергетичної генерації в країні навряд чи зміниться. «Може відбутися лише вдосконалення наявних атомних реакторів, проведення на них комплексу робіт із метою підвищення коефіцієнту корисної дії, коефіцієнту використання встановлених потужностей. І в принципі, тут є чималий резерв. Це забезпечить нам понад 1 гігават генеруючих потужностей», — сказав експерт в розмові з кореспондентом «Голосу України».
Якщо запланований комплекс робіт вдасться здійснити, частка електроенергії, виробленої на атомних станціях, зросте до двох третин у загальному обсязі генерації. Говорячи про перспективу гідроенергетики, співрозмовник був більш стриманим.
«Ми бачимо, що наші річки міліють, і це не те що якісь спеціальні наслідки для України, — так відбувається на всьому Європейському континенті. Відповідно фізичний обсяг генерації на річках стає менший. У нас усе, що можна було збудувати потужне, — вже збудовано. Те, що робиться на інших річках, значно поступається Дніпровському каскаду. Також є екологічні виклики. У принципі, гідроенергетика не буде для нас панацеєю», — вважає Михайло Гончар.
На думку експерта, країна повинна робити ставку на атомну енергетику та підтримувати теплову генерацію. До того ж необов’язково топити вугіллям: варто звернути увагу на біомасу та невеликі котельні, які достатньо швидко можна модернізувати. «Творчий підхід» — ключове словосполучення, яке визначає напрями розвитку вітчизняної енергетики.
Сьогодні, коли споживання електроенергії та природного газу скоротилося не завдяки енергоощадним заходам, а через економічну кризу, Україна має шанс збалансувати попит і пропозицію шляхом мобілізації внутрішніх ресурсів. Про це говорили учасники форуму, а також іноземні дипломати. Зокрема, Надзвичайний і Повноважний Посол США в Україні Джеффрі Пайєтт зазначив: «Зменшуючи залежність від Росії як від постачальника газу, ви отримуєте свій важіль як споживач. Один із кроків — збільшити внутрішній видобуток газу. І другий крок — значно покращити енергоефективність».
Як зазначила в коментарі для «Голосу України» народний депутат України, заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки Ольга Бєлькова, «найбільший потенціал лежить у розбудові внутрішнього виробництва енергоджерел. Як газу, так і електроенергії. Це найбільша проблема, і нині варто зосередитися на цьому. Я дуже шаную зусилля «Нафтогазу», який робить велику роботу з балансування між російськими та європейськими контрактами. Але ми не можемо весь час жити, переписуючи ці контракти і бігаючи від одного партнера до іншого. Треба розбудувати власний видобуток».
ПРЯМА МОВА
Володимир ДЕМЧИШИН, міністр енергетики і вугільної промисловості:
«Частка теплової енергетики зменшується, тому що ми збільшуємо частку атомної. Будується ще одна лінія «Київ—Рівне», на початку грудня вона буде введена в експлуатацію. Це дасть можливість додатково видати ще майже 1 гігават потужності Рівненської та Хмельницької АЕС. І завдяки спорудженню лінії електропередач від Запорізької АЕС плануємо до кінця першого кварталу 2016 року видати ще 700 мегаватів. Це частково зменшить споживання вугілля, але вже після опалювального сезону».
