Наступного тижня, на виконання рішень надзвичайного саміту ЄС, уряд Польщі, як і інші країни Спільноти, займеться пошуком коштів для захисту кордонів від наступних хвиль біженців з Північної Африки й Близького Сходу.
Водночас країнам ЄС вже зараз потрібно думати, як розмістити тих біженців, які вже потрапили до Євросоюзу згідно з планом, затвердженим на саміті. Уряд Польщі спочатку намагався ухилитися від прийняття мігрантів, але в підсумку, задля «збереження добрих відносин із Заходом», піддався вимогам Брюсселю. Тепер в урядовій риториці як успіх представляється факт, що замість планованих понад дев’ять тисяч біженців, Польща прийме упродовж трьох років близько семи тисяч прибульців. Громадську думку намагаються заспокоїти також тим, що ця цифра може зменшитись ще на 500 осіб, якщо частину мігрантів погодяться прийняти Ісландія та Норвегія. Серед аргументів на користь прийняття біженців, в уряді наводять також те, що «вето Польщі нічого б не дало, оскільки противників «квот» було надто мало», а країни, які не приймуть біженців, платитимуть «штраф» у розмірі 0,002% свого ВВП.
Проте поляки все одно негативно сприймають ідею поселення у них біженців з Африки й Близького Сходу, хоч і у меншій кількості, ніж пропонувалося. Про це яскраво свідчить перегляд сайтів головних ЗМІ та соціальних мереж. Політологи одностайні у своїх висновках, що негативний вплив на стан суспільної думки має агресивна кампанія опозиційних політичних сил, які лякають поляків, що поява іммігрантів з Африки «матиме негативний вплив на їх повсякденне життя, реальну свободу і безпеку». Зокрема, лідер партії «Право і справедливість», яка на сьогодні залишається лідером електоральних симпатій поляків, з парламентської трибуни «попередив» співвітчизників: «Спочатку кількість біженців раптово зросте, потім вони не дотримуватимуться нашого права, наших звичаїв, а згодом агресивно нав’язуватимуть нам свої вимоги у різних сферах життя».
Варшава.
