Перейменування міст та вулиць: за і проти
У квітні Верховна Рада України ухвалила закон про засудження комуністичного та нацистського тоталітарних режимів, заборонила їхню пропаганду і символіку. У травні його підписав Президент Петро Порошенко. Згідно із цим законом, мають бути перейменовані обласні центри Кіровоград та Дніпропетровськ. І не тільки...
Активне обговорення щодо нової назви Дніпропетровська проходило на сайті Дніпропетровської міської ради. З цього питання вже проведено громадські слухання.
Найбільшу кількість голосів набрала назва... Дніпропетровськ. На другому місці — Дніпро.
До першої п’ятірки потрапили Січеслав, Дніпровськ, Кодак. Окрім зазначених, містяни обирали з-поміж варіантів: Дніпрослав, Дніпрополь, Святослав, Новий Кодак.
Тепер Дніпропетровська міськрада на сесії розгляне результати проведених обговорень і подасть на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо нової назви міста. А Верховна Рада України вже прийме остаточне рішення стосовно перейменування міста.
«Дніпровськ — проста і загальноприйнята назва на честь найвеличнішої річки України може проіснувати стільки ж років, скільки житиме сам Дніпро. Варто, напевно, замислитися над цим народним обранцям від Дніпропетровщини», — пише до редакції наш читач із Сум Євген Савоченко.
Інший читач, заслужений учитель Григорій Швед, вболіває за долю вже свого міста Комсомольська, що на Полтавщині:
«Україна остаточно відірвалася від Росії, та, на жаль, неукраїнські географічні назви досі присутні.
Вибір назв для населених пунктів має відбуватися за критеріями, що засвідчують історичну самобутність, самодостатність і європейськість нації, держави і міста.
Нинішня назва міста Комсомольськ, назви вулиць на честь неукраїнських діячів (Леніна, Пушкіна, Добровольського...) не враховують ні географічні, ні історичні, ні природні умови місцевості, ні громадську думку, ніяк не вписуються в наявну систему назв на українській території.
Пропоную Комсомольськ перейменувати на Наддніпрянськ, бо стоїть він над Дніпром...»
Столиця і собі не відстає від цих перейменувань. На сайті Київської міської державної адміністрації є «Обговорення перейменувань вулиць». І, на диво, відвідувачі сайту дуже активно підтримують перейменування столичних площ, проспектів та провулків. Перелік вулиць розміщено на сайті. Обговорення ще тривають.
Редакція газети «Голос України» на своєму сайті www.golos.com.ua також провела опитування серед читачів. Чи доцільно нині перейменовувати населені пункти, вулиці? І ось такі результати ми отримали:
Залишити все, як є, — 20,19 відсотка.
Треба було зробити це раніше — 26,79 відсотка.
Сьогодні, коли на обліку кожна копійка, робити цього не варто — 15,28 відсотка.
Якщо й робити, то пізніше, коли економіка країни підніметься з руїн — 37,74 відсотка.
Тобто, як бачимо, більшість людей «за» перейменування міст та вулиць. Проте першочерговим завданням вони бачать піднесення економіки та поліпшення рівня життя українців. А у статках і добробуті можна вже й про нові назви міст, сіл, вулиць подумати.
Підсумки підбивала Оксана КАЛУГІНА.
Прибережіть кошти на щось потрібне для громади
«Наприкінці минулої зими заступник голови Києва пообіцяв закупити для столиці кілька снігоплавильних комплексів. Чи потрібні вони?» — запитали ми у відвідувачів сайту www.golos.com.ua.
Майже половина наших читачів (47,92 відсотка) переконані, що ніякі снігоплавильні комплекси не потрібні, бо вважають, що це чергове відмивання коштів. Трохи більш як 27 відсотків наполягають, що без них — ніяк, адже саме завдяки їм можна буде позбутися зимових несподіванок. 15,28 відсотка респондентів рукою махнули, мовляв, зими нині теплі й комплекси взагалі не знадобляться. Майже 10 відсотків опитаних вважають, що до зими ще далеко, а в столиці сьогодні є важливіші проблеми.
Напевно, слід було б прислухатися до більшості читачів, які не сумніваються, що під виглядом закупівлі обладнання криється банальне відмивання коштів. Ще свіжі в пам’яті киян історії, коли завзяті чиновники купували в Італії та висаджували на Хрещатику якісь екзотичні каштани «бріоті» на суму майже 3 мільйони гривень за 269 штук, а виявилися вони звичайнісінькими кінськими, ціна яким — два десятки гривень у базарний день.
А березневий (!) снігопад 2013-го, коли лише добова норма опадів у вигляді снігу спричинила параліч усього рухомого й нерухомого не лише в столиці, а й далеко за її межами... Жодні снігоплавильні комплекси не допомогли б, якби не весняне сонечко та комунальники з перевіреними й такими надійними ломами та лопатами. Тому хочеться, щоб непосидючі чиновники приберегли гроші на щось потрібніше для громади, а зі снігом вона й голіруч упорається!
Аби лишень не заважали!
Віктор БОНДАР.
