У 2013 році доходи від надання послуг зв’язку та інформатизації показали приріст майже на 2 млрд. грн. Як вказує у своєму річному звіті, презентованому 27 березня, Нацкомісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації (НКРЗІ), щорічно галузь демонструє стале зростання майже за всіма параметрами. Проте подальша робота Комісії у наявному складі опинилася під сумнівом.
Голова парламентського комітету з питань підприємництва, регуляторної та антимонопольної політики Олександра Кужель наголошує на необхідності «перезавантажити» НКРЗІ. Мотивується це тим, що в діяльності Комісії є ознаки порушення законодавства України. У своєму листі на адресу в. о. Президента Олександра Турчинова народний депутат зважає на те, що ці ознаки «не сприяють розвитку ринку телекомунікацій», а існуючий склад НКРЗІ був перетворений «в кишеньковий інструмент з прийняття замовлених рішень».
Після вивчення «списку кандидатів» дивує присутність чотирьох представників нинішнього апарату НКРЗІ, з яких троє не мають фахової ваги в телекомунікаційному середовищі.
Вочевидь, така ротація навряд чи покращить існуючу ситуацію на ринку. Про це йдеться й у відповідному листі Української асоціації операторів зв’язку «Телас». Позиція Асоціації полягає у тому, що до складу НКРЗІ не повинні потрапляти представники будь-яких операторів, особливо домінуючих (у списку Кужель їх принаймні три). Це унеможливить незалежність рішень комісії, додасть до її роботи всі існуючі суперечки конкурентів. А по-третє, поставить під питання регулювання взаєморозрахунків міжоператорського бізнесу.
Крім того, це вступає у протиріччя із Законом України «Про телекомунікації» та настановами Рамкової директиви Євросоюзу щодо забезпечення рівних прав усіх учасників ринку. Тим більше, що НКРЗІ у рамках проекту ЄС - Twіnnіng уже завершила визначення законодавчого підґрунтя для гармонізації українського законодавства із законодавством ЄС та рекомендаціями і стандартами Міжнародного союзу електрозв’язку.
За великим рахунком, при постійному зростанні доходів у сфері зв’язку (52,5 млрд. грн. у 2013 р., на 221,3 млн. грн. більше, ніж рік потому) та кількості операторів, що надають послуги доступу до Інтернет у 2351, у ринку є лише одна велика претензія до НКРЗІ. Це доступ до стандарту зв’язку 3G і 4G, якого настирливо вимагали «акули» телекомунікацій (в першу чергу «Київстар»). Та буквально на початку березня парламентський Комітет з питань підприємництва звертався до Комісії з пропозицією надати операторам зв’язку право впроваджувати новітні технології на базі старих стандартів GSM-900 та 1800.
Як уже писав «Голос України», фактично це означало б, що «Київстар», який контролює більше половини ресурсу і в тому, і в іншому стандарті, став би новим монополістом. І реально взяв би під контроль розвиток нових мереж. Зважаючи на те, що в 2010 році «Київстар» злився з російським «Вимпелкомом», це означало б зовнішній контроль над українською зв’язком.
Нацкомісія розглянула звернення та вирішила повернутися до цього питання 18 березня. Після того, як свою думку висловили б усі учасники телекомунікаційного ринку, а також Держспецзв’язок та Генштаб України. Але не повернулася. Тому намагання якомога скоріше провести зміну складу комісії виглядає швидше як наступний крок у «вирішенні питання».
Є і ще один нюанс. Як зазначає у своєму листі «Телас», раптова зміна складу НКРЗІ може призвести до блокування з боку Росії усіх двосторонніх контактів щодо частотних присвоєнь у прикордонні. Для України це означатиме зупинення введення в експлуатацію у прикордонних регіонах нових базових станцій стільникового радіозв’язку та широкосмугового радіодоступу.
У цьому світлі навіть кандидатура нового голови НКРЗІ Шестака (діючого керівника Апарату НКРЗІ), фахівця з радіоелектронної боротьби, який закінчив Воронезьке вище військове інженерне училище радіоелектроніки, виглядає доволі специфічним. А заяви про «кишеньковий інструмент» і того більше.
КОМЕНТАР
Катерина Танащук, директор НДЦ «Телекомунікації без кордонів»:
— Комісія дуже довго створювалася, і люди, які на сьогодні є її членами, — це відібрані з відібраних, тобто це люди, які достатньо добре розуміють нашу галузь, розуміють, що в ній потрібно робити. Безумовно, було багато кроків, які можна було б здійснити, але як людина, яка усвідомлює, що і як робиться на такому високому рівні, на рівні НКРЗІ, я чудово розумію, що не завжди прийняття окремих рішень залежить винятково від складу Комісії.
Головним наразі є те, чи будуть здатні кандидати на керівництво протидіяти зовнішньому впливу щодо вирішення питань, які стосуються галузі.
