Готується законопроект

 

У Верховній Раді зареєстровано новий, доопрацьований варіант проекту закону «Про особливий режим спеціальної конфіскації майна» (реєстр. №3025), внесений народними депутатами України Тетяною Чорновол, Андрієм Тетеруком («Народний фронт») та Олегом Барною (Блок Петра Порошенка). Законопроектом пропонується запровадити нову у вітчизняному процесуальному законодавстві норму: особливий режим застосування спеціальної конфіскації майна, що здобуте незаконним шляхом, без винесення обвинувального вироку.

Однак тільки-но законопроект було внесено до парламенту ще з першої спроби — на початку вересня, одразу з’явилося безліч критики та контраргументів. Мовляв, не судовий характер конфіскації майна, навіть якщо воно належало злочинцям, — не конституційно, не по-європейськи, і, зрештою, це може обернутися тим, що ображені крадії навіть зможуть відсудити через Європейський суд із прав людини компенсацію за втрачене майно і право власності. Лунали навіть закиди, мовляв, законопроект допоможе «відмити гроші Януковича».

Утім, розробники законопроекту посилаються на світовий досвід — у багатьох європейських країнах також існує механізм спеціальної конфіскації викраденого у держави майна. Співавтор законопроекту Тетяна Чорновол переконана: іншої альтернативи повернути до державної казни викрадені кошти, аніж через механізм спецконфіскації, немає. Парламентарка під час круглого столу «Конфіскація майна колишніх високопосадовців чи захист права власності?» навела такі факти: Януковичем та його оточенням викрадено, за різними даними, від 30 до 70 мільярдів доларів. Із них рахунків на два арештовано за кордоном і ще майже на два мільярди — в Україні. Однак досі залишається відкритим запитання, як повернути ці кошти до держбюджету. За чинним законодавством конфіскація майна можлива лише за рішенням суду, а довести зв’язки колишніх високопосадовців із офшорними компаніями, на які зазвичай реєструвалося незаконно набуте майно, дуже складно, особливо із урахуванням того, що минуло багато часу і знищено більшість документів та доказів. Минув понад рік після Революції Гідності, однак процес навіть пішов у зворотний бік: українським судом знято арешт із рахунків екс-віце-прем’єра Арбузова, повернуто коштовності родині Ставицького, а за кордоном — розблоковано рахунки екс-депутата-регіонала та кримінального авторитета Іванющенка, знято санкції із не менш одіозного Портнова. «Це величезний виклик новій українській владі, — зауважила Т. Чорновол. — Законопроект дає механізм швидкого і прямого повернення коштів до держбюджету без всіляких «прокладок» у вигляді агентств тощо». Річ у тім, що урядом розроблено альтернативний законопроект, який передбачає створення нової спеціальної структури — Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (№ 3040). Обидва законопроекти нині перебувають на розгляді у Комітеті Верховної Ради з питань запобігання та протидії корупції. Але щодо другого законопроекту виникає зустрічне питання — а чи не виникне корупція у новоствореному агентстві, яке розпоряджатиметься мільярдами коштів і залучатиме їх на депозитні рахунки? Адже відсотки з мільярдів на депозиті — це мільйони.

Після доопрацювання у законопроекті № 3025 з’явилися й нові норми, скажімо, про можливість звернутися будь-якому громадянину до Генпрокурора із заявою, якщо він володіє інформацією про майно високопосадовців. Генпрокуророві надається 20 днів для перевірки інформації, а суду — 10 днів на розгляд справи. Окрім того, підозрюваним у розкраданні надається змога довести у суді законність отримання майна. Із закону вилучено перелік конкретних прізвищ осіб, котрих підозрюють у незаконному заволодінні коштами та майном, бо це може трактуватися Європейським судом як «політичні переслідування».

У Мін’юсті підтримують ідею спецконфіскації. «Мін’юст за те, щоб спеціальну конфіскацію без засудження і спеціального вироку було запроваджено в Україні щодо людей, які перебували на дуже високих посадах, таке законодавство є у багатьох країнах», — зауважив заступник міністра юстиції з питань євроінтеграції Сергій Петухов. Водночас, на думку урядовця, суперечки і конкуренція між авторами альтернативних законопроектів із залученням середовища експертів, навпаки — шкодить самій ідеї конфіскації незаконно набутого майна, яку підтримує все суспільство. І краще було б скоординувати зусилля для розробки узгодженого законопроекту. На засідання круглого столу не з’явилися, на жаль, публічні противники цього законопроекту: Сергій Лещенко, Віталій Шабунін і той же Андрій Портнов, з якого через відсутність активної реакції української сторони нещодавно знято санкції. Те, що Мін’юст поставив крапку в питанні конституційності цього закону, аж ніяк не передбачає його швидкого прийняття. Дуже можливо, що спрацюють зацікавлені у саботажі закону сторони. Тож тепер справа за профільним комітетом, Головою Верховної Ради та депутатською залою, а терміни підготовки закону і голосування за нього — ще один лакмусовий папірець для пересічних громадян.

Тим більше, що суспільство, збіднілі люди, у яких у декілька разів упали доходи, яких обкладають все новими податками, непомірними тарифами, які втратили у банках чесно зароблені заощадження у декілька тисяч гривень, які й надалі стикаються із корупцією на кожному кроці, — вже втомилися від «розборок» на політичному рівні, хто має боротися з корупцією, повертати державі викрадені мільйони та мільярди, від створення все нових і нових агентств, конкурсних комісій тощо. Суспільство хоче побачити конкретні факти, результат — щоб злодій і хабарник представ перед законом і поніс справедливу відповідальність.