Сьогодні на сесії Генеральної асамблеї ООН заплановано виступ Президента України Петра Порошенка, під час якого, як очікується, він згадуватиме про необхідність реформування Ради Безпеки. Цим виступом глава держави завершить чотириденний візит до США, який був надзвичайно насичений зустрічами зі світовими лідерами та промовами. Всі вони так чи інакше стосувалися однієї теми — миру в Україні. Переговори у двосторонньому форматі з Прем’єр-міністром Великої Британії Девідом Кемероном та Федеральним канцлером Німеччини Ангелою Меркель, а також коротка зустріч з Президентом Франції Франсуа Олландом були присвячені обговоренню безпекової ситуації та координації дій. «Ми отримали запевнення в тому, що питання Сирії не може бути змішано з питанням України», — заявив Президент журналістам у Нью-Йорку. «Вимоги щодо деескалації конфлікту, виведення російських військ з окупованої території Донбасу і звільнення Криму окремо піднімалися на всіх зустрічах», — повідомив Петро Порошенко.
За словами Президента, під час переговорів з лідерами Німеччини та Франції було скоординовано позицію перед самітом у «нормандському форматі», який заплановано провести в Парижі уже цієї п’ятниці (2 жовтня). Відповідаючи, чи обговорювалось питання виборів на Донбасі, Президент зазначив, що позиція залишається незмінною — таке «волевиявлення» створить серйозну небезпеку Мінському процесу.
Що стосується питання про право вето постійних членів Ради Безпеки ООН, то, за словами глави держави, ця можливість зараз широко дискутується у рамках Генеральної асамблеї. Президент наголосив: «Мова не йде про те, щоб позбавити права вето. Йдеться про те, щоб були накладені певні обмеження щодо застосування права вето у питанні, коли йдеться про масову загибель людей. Фактично право вето зараз означає певну ліцензію на вбивство». За словами Петра Порошенка, коло держав, які відкрито підтримують цю позицію, збільшується.
Президент висловив упевненість у тому, що всі постійні члени Ради Безпеки ООН, крім Росії, погодяться з тим, щоб у таких випадках, як анексія Криму або збиття літака MH-17, право вето не могло застосовуватися. Нагадаємо, Франція, яка теж є постійним членом Радбезу, уже внесла таку ідею для обговорення на полях сесії Генасамблеї. Утім, механізм її втілення зараз лише опрацьовується.
Політичним дебатам, що стартували на сесії учора, передував триденний саміт з прийняття Цілей сталого розвитку (ЦСР). «Голос України» у попередньому номері розповідав про важливість Цілей сталого розвитку та тих змін, які вони принесли планеті від 2000 року, коли були ухвалені.
Петро Порошенко, виступаючи на саміті (на знімку), уточнив, що вони означали для нашої держави. За його словами, Україна змогла скоротити втричі рівень бідності (до російської агресії), поліпшити систему охорони здоров’я, майже вдвічі скоротити дитячу смертність, зменшити показники захворюваності на ВІЛ/СНІД та домогтися прогресу в боротьбі з туберкульозом. Утім, за словами глави держави, «гіркий досвід України показує, що мир і свобода є основними передумовами для досягнення ЦСР. Сталого розвитку не досягнути там, де чути вибухи і гинуть мирні люди, де царюють агресивні ідеології, що виправдовують пригнічення одного народу іншим, де порушуються ключові права і свободи людини», — наголосив глава Української держави. Але воєнні дії Росії проти України збільшили екологічні та епідеміологічні загрози, а також ризики, пов’язані із соціальною ізоляцією.
Слухати таку оцінку своєї діяльності російська делегація у Генасамблеї не змогла й «практично у повному складі» покинула зал на час виступу Петра Порошенка, породивши таким своїм вчинком цілу низку інтернет-жартів на кшталт «рецепти вигнання демонів».
Утім, якщо серйозно, то не виключено, що вчорашній та сьогоднішній дні матимуть значний вплив на міжнародну політику найближчим часом. Адже саме зараз найвпливовіші лідери планети перебувають в одному місці й мають змогу зустрітися і домовитися про розв’язання найгостріших проблем.
Фото Михайла ПАЛІНЧАКА (прес-служба Президента України).
