Управління ветеринарної служби Луганської області занепокоєне частими випадками захворювання свійських тварина на сказ, а також профілактикою африканської чуми свиней. Через проведення АТО багато обов’язкових заходів щодо цього стають нездійсненними. Наприклад, єгері не можуть сьогодні повною мірою моніторити ситуацію, стежити за популяцією диких тварин, зокрема корегувати чисельність диких кабанів, оскільки на окремих ділянках лісу дислокуються військові.

— Дика фауна найчастіше стає рознощиком вірусу африканської чуми, але в умовах АТО відстріл тварин та інші заходи щодо профілактики АЧС потребують тривалих погоджень із військовими, — пояснює виконуючий обов’язки начальника головного управління ветеринарної медицини Луганської області Андрій Хорошко. — Ми, звичайно, враховуємо фактор війни: можна зробити один постріл з мисливської рушниці, а у відповідь одержати чергу з автомата. Працювати за таких умов важко. Поки що наша область залишається благополучною щодо африканської чуми свиней. Жодного випадку за другу половину 2014 року і з початок 2015-го виявлено не було. Однак проведення заходів щодо профілактики ми не припиняємо.
Слід враховувати й нинішню міграцію людей і тварин, проходження через кордон техніки. Нині з’явилося багато несанкціонованих переходів через кордон з Росією, а це збільшує ризики занесення вірусів на українську територію. Андрій Хорошко не приховує, що фахівці ветеринарної служби не мають інформації щодо епідеміологічної ситуації на кордоні, в Луганську, на території, яку не контролює українська влада. Поки що ситуацію вивчають на рівні «сарафанного радіо». Але, як вважає головний ветеринар області, ступінь можливого швидкого зараження свиней небезпечним вірусом знижена завдяки розрідженій щільності свійських тварин. Нині у регіоні утримують 65 тисячі голів свиней. Не так багато, і це певною мірою рятує.
— Ми проводимо велику роботу серед населення, щоб не мати проблем і зберегти поголів’я свиней, — каже Хорошко. — Щоб хвороба не поширювалася насамперед у дикій фауні. Тому що боротися з нею дуже дорого і з огляду на матеріальні витрати, і з огляду на людські ресурси.
Якщо АЧС поки що оминула область своєю увагою, то сказ навпаки «зачастив». Із початку нинішнього року вже зафіксовано шістнадцять випадків захворювання тварин, тоді як за весь минулий рік їх було сім. До тогож у серпні виявлено сказ корів, барана й собаки, чого раніше ніколи не було. Отже, вірус із дикої природи кочує в міста й селища. На жаль, цьому сприяє обстановка, пов’язана з веденням бойових дій.
— Уся лабораторна діагностика сказу залишилася в окупованому Луганську, — розповідає Андрій Хорошко. — Через це до липня ми фактично не могли досліджувати сказ, тому що у нас не було спеціального обладнання. Нині Київ передав необхідні мікроскопи, ми навчили людей і тепер усі дослідження проводимо самі, а не звертаємося до харківських колег, як це було зовсім нещодавно. Про оперативну роботу за тих умов говорити не доводилося. Сьогодні ситуація змінилася на краще. А от наявність вакцини залишається проблемою. Нині чекаємо додатково 45 тисяч доз, а взагалі, на наступний рік ми порушуватимемо питання про закупівлю вакцини проти сказу місцевою владою зі своїх бюджетів. Сьогодні отримуємо препарати за рахунок державного бюджету, але не завжди вчасно й у повному обсязі.
На щастя, зараження людини сказом поки що в області не спостерігалося. Контакти із хворими тваринами були, але потерпілі одразу потрапляли під нагляд лікарів. У Станиці Луганській був випадок, коли здичавілий кіт напав на військовослужбовців. На щастя, реакція медиків була оперативною, й усе зроблено для того, щоб бійці не захворіли. До речі, військові, які перебувають у лісах і посадках, найбільше контактують з дикими тваринами. Але робота із профілактики заражень ведеться.

Луганська область.