У Німеччині триває дискусія щодо квот, за якими мають розселятися біженці у державах—членах ЄС. Тим часом східні партнери не схвалюють рішення Брюсселя. Про ці дискусії повідомляють ЗМІ, намагаючись зрозуміти, чому?
Газета «Ді цайт» звертається до сумління громадян східних країн—учасниць ЄС. Видання нагадує: «Квоти, за якими відбувається розподіл переселенців, враховують розмір і спроможність країн. Тож вони не стануть тягарем і для східних європейців, які мають знати ціну солідарності. Зрештою, вони відчули її під час історичних змін 1989—1990 років, а також до і після їх прийняття до ЄС. Нині хороша нагода відплатити часткою тієї солідарності і біженцям, і іншим країнам—членам ЄС».
Оглядач журналу «Шпігель», спостерігаючи за процесами міграції, намагається прогнозувати найближче майбутнє: «Європі загрожує розкол на проблемі біженців. Адже навіть у питанні мінімальних компромісів, котрі б могли зменшити симптоми драматичної ситуації, уряди не змогли дійти згоди. Якщо це не вдалося — навіщо тоді взагалі такий ЄС?»
Видання «Хандельсблатт» гостро критикує ЄС за встановлення квот щодо мігрантів: «Рішення Брюсселя насправді — гнилий компроміс. Він дозволяє зберегти обличчя, але водночас відсуває розв’язання старих проблем».
Утім, чимало політиків, зокрема соціальні демократи, вбачають у насиченні німецького суспільства мігрантами чимало переваг. А найбільшу — в тому, що вони в майбутньому працюватимуть на Німеччину, сплачуючи внески до пенсійного фонду. Над ними практично глузує газета «Франкфуртер альгемайне цайтунг»: «Чомусь не враховується можлива ситуація, коли чимала кількість переселенців не зможуть адаптуватися та включитися у напружений процес інтеграції, не сприймуть західне суспільство та його цінності. Натомість шукатимуть вихід зі скрутної ситуації, поглинаючи привілеї соціальної системи. Тоді німецькі підрахунки «цінності-вартості» біженців, на яких зосередилися нині навіть економісти, зазнають краху».
Водночас уряд канцлера Ангели Меркель, передовсім вона сама, намагається підступитися до проблеми мігрантів, зокрема із Сирії, з другого боку. Вона пропонує вести переговори з головою уряду цієї країни Асадом про припинення громадянської війни, що зупинило б потік утікачів звідти до Європи. Німецькі ЗМІ хоч і обережно, але здебільшого підтримують ініціативу канцлера.
Мюнстерська газета «Вестфальські новини» пише: «Нині саме канцлер Меркель зачепила заборонену тему. Очевидно, що нужда біженців і їхнє безвихідне становище спонукають до переосмислення ситуації». На боці Меркель також газета «Берлінер цайтунг»: «Не потрібно бути дипломатичним Ейнштейном, аби зрозуміти, що конфлікт можна розв’язати лише за участі всіх задіяних у ньому сторін — якщо відмовитися від військової альтернативи. Відтепер стає очевидно, що і Росію не вдасться обійти увагою. Це і є реальна політика».
Берлінська газета «Нойєс дойчланд» продовжує: «Усі конференції щодо Сирії зазнавали поразки через догму: «Асад має піти». Але якщо Берлін насправді хоче підійти до проблеми по-іншому, то має «гризти граніт». Адже інші непрямі учасники війни — Франція, Туреччина та США — за основу їхнього геостратегічного плану мають зміну режиму в Дамаску».
Дискусії щодо біженців у німецькому суспільстві тривають і часто в цілком полярних напрямах. І хоч про його розкол не йдеться, думки розбіглися. Тим часом дедалі більшу увагу привертає ініціатива канцлера Меркель, яка намагається, як то кажуть, дивитися у корінь проблеми — припинити війну в Сирії. Тож на учасників подій і спостерігачів за ними чекають нові повороти історії.
Берлін.