Життя горлівчанина Володимира Коваленка (на знімку), директора реабілітаційного центру «Світанок» і співробітника місцевої організації, що займалася реабілітацією наркозалежних, було дуже непростим. Можна сказати, навіть кочовим. Певний час він мешкав у Росії, Білорусі, потім повернувся в Україну, де хотів залишитися.
Прихід «русского мира» у Горлівку вніс корективи в плани Володимира і його центру, у який він вкладав не тільки кошти, а й душу, намагаючись поставити на ноги людей, котрі збилися зі шляху через алкоголь чи наркотики.
Крім цього Володимир — служитель церкви «Нове покоління» і член партії «Батьківщина», і його абсолютно не влаштовував той порядок, який у Горлівці намагалися нав’язати ватажок бандитського угруповання Ігор Безлер («Бєс») і його команда бойовиків. Своєї думки він не приховував і намагався достукатися до горлівчан.
У червні минулого року в офіс його церкви приїхали озброєні бойовики. Вони розгромили приміщення й вилучили документи. Шукали й Володимира. Але йому вдалося зникнути.
«Звичайно, і з Божою допомогою, і за щасливим збігом обставин мені допомогли виїхати з міста. Хоча увесь час на телефон приходили SMS із погрозами», — згадує В. Коваленко.
Спочатку друзі вивезли його в Донецьк, де він провів деякий час. Потім Володимир вирушив у Дніпропетровськ і став волонтером у госпіталі імені Мечникова, але через кілька місяців напруженої діяльності зрозумів, що сам потребує допомоги.
Хлопці-волонтери запропонували на знак подяки організувати поїздку за кордон, де горлівчанин зміг і далі займатися волонтерством, але вже в більш спокійних обставинах.
Зараз Володимир мешкає у Варшаві й допомагає переселенцям у польській організації «Український світ», яка сприяє в облаштуванні побуту жителям України, котрі опинилися на польській землі у зв’язку з бойовими діями: їм підшукують роботу, організовують мовні курси.
За словами Володимира, з початку сутичок на Донбасі у Варшаву переїхали понад п’ять тисяч переселенців, але це тільки офіційна цифра. «Намагаємося підтримувати стосунки, хочеться, щоб люди не страждали, а могли пристосуватися до життя в іншій країні», — запевняє він.
Щоб якось існувати, чоловік трохи підробляє, займається освітленням, монтажем і демонтажем сцен. У Горлівці будинок Коваленка зруйнували, а рідних і близьких у нього немає. Та він не падає духом і вважає, що зараз у Польщі зможе зробити для своєї Батьківщини набагато більше.
«Усе ще вірю: в окупованих містах запанує мир. І думаю, що ми, проукраїнськи налаштовані люди, готові зробити перші кроки назустріч нашим співвітчизникам, які зараз помиляються. Це все лікується, терпінням, любов’ю й, звичайно ж, миром і тишею», — запевняє Володимир Коваленко.
Вл. інф.
Фото надано Тетяною СЕМЕНОВОЮ.
