У школах планують посилити військово-патріотичне виховання

 

Ще торік, на першому засіданні Верховної Ради восьмого скликання, Президент Петро Порошенко наголосив на необхідності загострити увагу на початковій військовій підготовці в шкільній програмі. А вже наприкінці минулого навчального року в ЗМІ розгорнулася полеміка, як саме удосконалити навчальний процес: відштовхуючись від радянського минулого, чи все ж орієнтуючись, приміром, на досвід балтійських країн. Тоді ж народний депутат від Блоку Петра Порошенка Віталій Гудзенко зареєстрував свій проект змін до закону про освіту в частині військово-патріотичного виховання та початкової військової підготовки. У вересні документ внесено до порядку денного поточної сесії.

 

У пояснювальній записці до свого законопроекту парламентарій констатує: «Дієвий захист Батьківщини неможливий без патріотично налаштованих громадян, які мають відповідну військову підготовку». Нині школярі мають навчальний курс «Захист Вітчизни», але попри це, наголошує народний обранець, наша молодь не готова до участі у військових діях. Мовляв, у багатьох школах викладання предмета відбувається за залишковим принципом. А виправити ситуацію можна лише «за умов започаткування всеукраїнської системи військової підготовки українських юнаків та дівчат».


Для того, щоб втілити подібні зміни в життя, народний депутат пропонує доповнити закон про освіту статтею 21-1. У ній визначатиметься, що військово-патріотичну роботу в системі освіти спрямовуватимуть на формування в учнівської та студентської молоді моральної готовності до захисту суверенітету, територіальної цілісності та національних інтересів української держави. «Початкова підготовка націлена на вивчення учнями основ військової справи, а також на здобуття ними первинних навичок захисних дій у надзвичайних ситуаціях та надання першої медичної допомоги», — йдеться в проекті закону. Здійснення такої підготовки автор законодавчої ініціативи пропонує покласти на військових організаторів у навчальних закладах, що забезпечують повну загальну середню освіту. Це мають бути люди з досвідом військової служби на офіцерських посадах. За своїм статусом вони належатимуть до педагогічних працівників.


Предмет, про який ідеться, перейменували із допризовної підготовки на «Захист Вітчизни» ще 2005 року, каже головний спеціаліст департаменту загальної, середньої та дошкільної освіти Міністерства освіти та науки Роман Гладковський. Це пов’язано передусім із тим, що він охоплює теми, пов’язані не лише з військовою справою, а й гуманітарні теми, питання цивільного захисту та медичну підготовку. До минулого року на цей предмет відводилася одна година на тиждень у всіх типах навчальних закладів, а в профільних — півтори-дві години. Торік з огляду на реалії відповідно до наказу міністерства, датованого 29 травня, введено типові зміни в навчальні плани, згідно з якими цей час збільшено до обов’язкових півтори години для всіх навчальних закладів, окрім спеціалізованих із поглибленим вивченням іноземних мов. За словами чиновника, цей предмет забезпечений навчальною програмою і підручниками, відповідно до стандарту 2004 року.


У розмові з «Голосом України» Р. Гладковський визнає, що не в усіх школах однаково відповідально підходять до викладання «Захисту Вітчизни», однак необхідність самого предмета ні в кого не викликає сумнівів, бо військовий обов’язок ніхто не скасовував (хоч і багато говорили про це свого часу).


З огляду на останні події урядовці попрацювали над тим, щоб удосконалити навчальну програму цього предмета, стверджує чиновник. Передусім увагу звертали на практичність курсу. До удосконалення методичного наповнення долучилася група фахівців з міністерств освіти, внутрішніх справ, оборони, а також із Генштабу — всі вносили свої пропозиції, щоб уже з цього навчального року діти отримували поглиблені знання, каже Р. Гладковський. Проблеми, за його словами, нині є тільки із матеріальним та кадровим забезпеченням. Адже якщо в школі лише кілька класів слухають цей курс, то вчитель навряд чи має хоч би півставки. Та й зброї, як такої, школярі часто не бачать — лише навчальні засоби (школи не можуть дозволити собі організувати охорону, як це передбачено законом). Із такої ситуації кожна школа виходить у силу своїх можливостей, каже представник міністерства. Найкращий варіант — організація базових навчальних закладів на місцях. А от у селах, де школи малокомплектні, з цим предметом виникають проблеми.


У Міністерстві освіти запропонований Віталієм Гудзенком документ був на погодженні. Ознайомлені із ним і в департаменті загальної, середньої та дошкільної освіти. За словами Р. Гладковського, урядовці, в принципі, не проти запровадження додаткової ставки для вчителів із військової підготовки, але у застережній частині звернули увагу: це потребує додаткових витрат, а видатки на освіту, загалом, і на навчальні заклади, зокрема, мають тенденцію до скорочення... До того ж викладачів з предмета «Захист Вітчизни» нині готують лише в єдиному на всю країну виші — у Миколаївському національному університеті.

 

СПОГАДИ

 

Не пощастило з учителем


Дарина, вчорашня випускниця однієї зі столичних шкіл:


— У нас військово-патріотичне виховання почалося, фактично, з 9-го класу. Це був предмет основи безпеки життєдіяльності. А вже у випускному для хлопців став «Захист Вітчизни», а для дівчат «Медицина». Мабуть, нам не пощастило із вчителем — більшість тем ми опрацьовували самі, а потім писали тести. Але підручник був дуже цікавий, ми з подружками із задоволенням його гортали і ділилися враженнями. Завдяки цьому дізналися багато корисної інформації. А от у хлопців було справді захоплююче — вони на час розбирали і збирали автомати і пістолети. Одного разу ми були в них на уроці, бо наша вчителька не прийшла, і нам дали розібрати магазин. Звісно ж, не на час. А ще наші однокласники стріляли — в нашій школі був тир. Цей предмет у них викладав майор у відставці. Іноді цей вчитель замінював фізкультурників.