Двоколісний друг мопед виручав і до війни, а сьогодні взагалі став незамінним помічником. Якби не він, фельдшер Трьохізбенської амбулаторії Лілія Швець (на знімку) не змогла б обслуговувати одразу п’ять закріплених за нею сіл, які розтяглися на 52 кілометри. Причому всі вони розташовані в зоні розмежування, а точніше — на лінії фронту, яка проходить по берегу Сіверського Дінця. Стріляють чи не стріляють — сіла Лілія на свій мопед і поїхала за викликом. Вона й фельдшер, і лікар. Разом з нею в амбулаторії працюють ще дві молоді медсестри, які залишилися в селі, незважаючи на постійні обстріли. А от лікар виїхав, і замінити його немає ким.
«Коли почалися воєнні дії, з Трьохізбенки виїхала майже половина населення, — розповідає Лілія. — Залишилися тільки ті, хто не може рухатися, ходити, і ті, кому нікуди їхати. Під час обстрілів було по два-три покійники. Траплялося, що люди похилого віку із хронічними хворобами не витримували стресів. Одні гинули від снарядів, в інших від страху зупинялося серце».
Минулу зиму працівники амбулаторії пересиділи в маніпуляційній. Лікарня не опалювалася, а тут вдавалося підтримувати температуру 10 градусів.
Будівля стара, з товстими стінами, тому сюди було вирішено перевести школу. Для безпеки заклали вікна мішками з піском. Невеликий дитячий садок півроку розміщався в приміщенні аптеки й працював усього кілька годин до полудня. З настанням перемир’я дошкільний заклад, який відвідують поки що 17 дітей, повертається в рідні стіни.
За кілька місяців інтенсивних обстрілів будівля істотно постраждала, співробітники дитсадка сьогодні наводять там лад, повертають меблі в уцілілі кімнати. Тепер у батьків буде можливість залишати дітей на повний день. А у разі поновлення бойових дій персонал з дітьми зможе укритися в бліндажі, який викопали на території дитсадка бійці ЗСУ. Що ж стосується медичного огляду, то з відновленням роботи дитсадка Лілії стане легше спостерігати за здоров’ям своїх маленьких пацієнтів.
Скоро зима, і фельдшер сподівається, що в цю зиму амбулаторія буде з теплом. Люди починають повертатися в село, мирне життя налагоджується. Тож роботи у фельдшера побільшає. От тільки б витримав її старенький мопед, поки амбулаторія, врешті-решт, отримає машину.
Вл. інф.
Луганська область.
Фото Руслана ТКАЧУКА.