Після того, як на найвищому рівні лідери Євросоюзу домовилися розподіляти біженців за квотами поміж країн-членів, настала черга громадян цих держав змиритися з фактом — у їхніх громад з’являться сусіди. Соціологи зараз активно досліджують, як ставляться до таких перспектив європейці.
У Польщі соціологічні дослідження свідчать, що лише 37 відсотків поляків погоджуються на розміщення в країні біженців, але за умови, що це буде профінансовано Євросоюзом, а 56 — проти їх прибуття. Водночас, згідно з опитуванням Фонду «Спільний простір» та «Центру дослідження упереджень» Варшавського університету, з 80 відсотків поляків, які ніколи не стикалися з мусульманами, 73 ставляться до них негативно.
Це результат невпевненості польського суспільства, яке щойно останні 25 років має свою демократичну країну. Страх перед масовою появою чужинців має «корені» в минулому, коли країна була під окупацією Росії, Пруссії і Австрії, а з 1944 до 1989 роки — під домінацією Радянського Союзу, пояснюють соціальні психологи, тому, щоб сприйняти мігрантів, «народ сам повинен почуватися впевнено».
«Страх поляків стосовно напливу біженців виникає, передусім, через незнання», — підкреслила в розмові з кореспондентом «Голосу України» найвідоміша в Польщі захисниця прав людини Яніна Охойська. Президент Фонду «Польська гуманітарна акція» наголосила на потребі масштабних просвітницько-роз’яснювальних заходів, тренінгів для представників органів влади, щоб зрозуміти інші культури. Нещодавно понад 40 польських ЗМІ підтримали пропозицію «Газети Виборчої» та провели акцію під гаслом «Більше знання, менше страху», опублікувавши ідентичний матеріал, у якому намагалися розвіяти страхи, пов’язані з появою біженців. Вплинути на зміну громадської думки у позитивний бік намагається навіть католицький костел. Відгукнувшись на заклик Папи Франциска, там служать екуменічні літургії за біженців.
Варшава.
