Днями аграрії Полтавщини перейшли рубіж у 2 мільйони тонн намолоченого зерна. Такий ужинок зібрали з 468 тисяч гектарів, що становить половину загальної площі посіву.
При цьому кукурудзу обмолотили тільки на 46 тисячах гектарів, тобто на дев’яти відсотках посіяного. Її середня врожайність становила 68 центнерів з гектара і на 19,5 центнера перевищувала минулорічний показник. Щоправда, торік посуха «спалила» немало качанистої ще на стадії дозрівання. Цьогоріч рясні літні дощі таки встигли «напоїти» її.
Тож сьогодні в Шишацькому районі кукурудзи збирають на круг понад 100 центнерів! «Якщо така тенденція врожайності збережеться й надалі, а погода сприятиме її збиранню без втрат, ми вийдемо на загальнообласний показник обсягу намолоченого зерна — 5 мільйонів тонн», — каже директор департаменту агропромислового розвитку ОДА Сергій Фролов.
Та кукурудзу можна збирати, як то кажуть, до білих мух... Значно менше часу для маневру й оптимізму щодо врожаю майбутнього мають сівачі озимини, найбільшу частку якої за традицією становить головний хлібний продукт краю — пшениця. Адже, згідно з підготовленими полтавськими науковцями «Практичними рекомендаціями з вирощування озимих культур урожаю 2016 року», навіть з урахуванням останніх кліматичних змін, які відсунули терміни їхньої сівби на 5—7 днів, кращими строками для такого засіву визначено період з 10 до 25 вересня.
Але на його кінцеву дату через неймовірну посуху, що триває, аграрії Полтавщини засіяли тільки 152,2 тисячі гектарів озимих культур зернової групи, тобто 55 відсотків відведених для них площ. Класти зерно у цілковито зневоднений верхній шар грунту наважуються далеко не всі агрономи. За таких фактично форс-мажорних обставин у згаданих рекомендаціях науковці підказували хліборобам змістити терміни осіннього засіву «на кінець оптимальних строків» (25—30 вересня) або навіть сіяти 5—10 жовтня, «ближче до ймовірних опадів».
Власне, сіяти можна й до морозів, але який буде з покладеного у «сплячу» землю зерна врожай наступного року? Деякі вчені заспокоюють полтавських аграріїв тим, що навіть кинута у пересушені чорноземи пшениця після перших осінніх дощів «оживе» й таки дасть сходи. Однак абетка хлібороба говорить і про те, що до мінусових температур такі сходи повинні вкоренитися й набратися сил, щоб належно перезимувати.
Чи встигнуть вони це зробити, якщо відтягувати сівбу озимини й далі? Зрештою, чи не варто переорієнтовуватися на ярі культури? Та де гарантії, що їх не «накриють» уже звичні для останніх років весняно-літні посухи? Таких запитань маємо набагато більше, ніж відповідей на них. Тож аграрії Полтавщини сьогодні, за словами Сергія Фролова, «сіють на свій страх і ризик».
Полтавська область.
