Червонослобідська загальноосвітня школа №1 стоїть неподалік крутого берега Дніпра. Кілька хвилин — і зору відкривається тихий плин річки, зелені острови, блакиття небокраю. Мабуть, через цю близькість до мальовничих пейзажів, краси придніпровських заплав чимало вихованців школи люблять віршувати.

 

 

А, може, й через те, що директор школи, учитель української мови та літератури Тарас Іванович Горбенко (на знімку в центрі) з юності сам пише вірші і прищеплює любов до поетичного слова дітям. На його уроках, крім вивчення програмного матеріалу, учні із задоволенням виконують творчі роботи: складають вірші, пишуть ліричні замальовки, есе, новели. Так народився гімн навчального закладу, поетичні рядки якого знає кожен учень: «Ця школа ніби казка чарівна, яка ласкаво двері відчиняє. Веде у світ туди, де таїна, і у життя велике і безкрає...»


— Ми пишаємося, — розповідає завуч школи Світлана Володимирівна Величко, — що доктор філологічних наук, професор Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького, авторитетний шевченкознавець Василь Пахаренко — випускник нашої школи. Як і відомий літератор, автор десятка збірок поезії та перекладів з іноземних мов, викладач Східноєвропейського університету Валерій Кикоть, доцент Чернігівського національного університету Світлана Дубина... Та найбільшою гордістю школи, щемним болем усіх нас є ім’я героя АТО, бійця батальйону «Айдар» Іллі Іделя, який загинув, захищаючи рідну землю. Відтепер кожного, хто приходить до школи, першим зустрічає навічно молодий, 26-річний, Іллюша. Він усміхається з меморіальної дошки і ніби промовляє до нас: «Я зробив усе, що міг. Тепер — черга за вами. Бережіть Україну, не втрачайте її...»


Члени шкільного туристсько-краєзнавчого гуртка зустрілися з мамою, дружиною, шестирічною донькою, бойовими побратимами Іллі Іделя і записали спогади про героя, зібрали документальні фото-знімки. Невдовзі побачить світ друкована версія цієї роботи, в яку діти вклали всю свою вдячність, любов і теплоту серця. А вже сьогодні у Червоній Слободі з’явилася вулиця, названа на честь Іллі Іделя. Члени екологічного гуртка школи, всі охочі стежитимуть, щоб вона завжди була охайною і квітучою.


Є у школі своя, червонослобідська, традиція. Випускники, готуючись до прощання із шкільними роками, дарують учителям вишитого рушника. Готують його цілий рік, придумують свої, оригінальні, візерунки, вимережують власні прізвища, ім’я, побажання школі та наставникам.


— Прикметно, — каже Тарас Іванович, — що у навчальному закладі, де виховується 350 учнів, працюють учителями вісімнадцять наших випускників! Вони люблять, знають свою школу з дитинства. Є і вчительські династії у третьому поколінні. Два педагоги, Ірина Петрівна Носаєва та Іван Іванович Савченко, — відмінники освіти України, заслужені вчителі України. Маємо також п’ятьох вчителів-методистів.


Закономірно, що такий міцний педагогічний колектив має професійні успіхи, здобув заслужену повагу. Загальноосвітня школа І—ІІІ рівнів посідає у Черкаському районі друге рейтингове місце. Учні з першої школи Червоної Слободи — неодноразові переможці районних та обласних олімпіад, а юні рятувальники з гуртка Івана Івановича Савченка — навіть міжнародних змагань! Випускники школи стають студентами найпрестижніших українських університетів, вступають у вищі навчальні заклади за кордоном, працюють у всіх сферах виробництва. Та головне, що і випускники, і нинішні вихованці та їхні наставники із старовинного козацького села Червона Слобода — справжні патріоти своєї держави. Вони постійно писали і пишуть листи підтримки бійцям АТО. Взимку відправили на фронт сотні малюнків, сувенірів, теплих речей, рукавичок, які сплели власноруч.

Віриться, що за такою молоддю, небайдужою, творчою, ерудованою, — майбутнє нашої країни.

Черкаська область.


Фото з архіву школи.