Зменшити контролюючий тиск, залишити спрощену систему оподаткування, скасувати необхідність використання касових апаратів для підприємців з обмеженим оборотом і продавців на ринках. Це чи не основні вимоги, на яких наполягали у розмові з народними депутатами, урядовцями та працівниками секретаріату Президента представники малого і середнього бізнесу під час парламентських слухань. Бажаючих розповісти про наболіле з трибуни головного законодавчого органу було так багато, що через брак часу не всі отримали змогу. Усі виступи, навіть не озвучені, долучать до матеріалів слухань, які парламентарії розглянуть на засіданні, наголосив Перший заступник Голови Верховної Ради Андрій Парубій. Від свого імені він подякував за емоційну, але дуже відверту розмову.

 

Незважаючи на скарги, малий та середній бізнес нині є основою економіки країни, підкреслила Голова державної регуляторної служби Ксенія Ляпіна. За її словами, саме від цього сегмента надходить 70 відсотків податків.

У цій сфері працює 7,5 мільйона найнятих осіб і ще два мільйони самозайнятих, тобто майже половина зайнятого населення. А якщо врахувати ще й понад 60 відсотків обсягу реалізованої продукції, то можна сміливо стверджувати, що ВВП в Україні створює малий та середній бізнес. Для того, щоб людям, які його представляють, жилося легше, із 79 контролюючих органів на даний момент залишилося лише 32, акцентувала К. Ляпіна, наголосивши: в процесі ліквідації знаходиться і орган із захисту прав споживачів. Особливо високо чиновниця оцінила ефект мораторію на перевірки — їх кількість скоротилася на 85 відсотків. Однак це без урахування фіскальних перевірок, які, за словами очільниці регуляторної служби, «живуть своїм життям».


Міністр юстиції Павло Петренко також звернув увагу на відсутність у залі під час парламентських слухань представників державної фіскальної служби. Він наголосив, що Державна податкова має бути сервісним центром для підприємців, а не органом, який вимагає хабарі і створює проблеми. Наразі триває комплексна перевірка державної фіскальної служби на виконання закону про люстрацію, поінформував урядовець. За його словами, можна дійти висновку, що позиція уряду в цьому питанні чітка — якщо персональний склад не почне оновлюватися, на кшталт поліції, то змінюватиметься керівництво цієї служби, в якій працює майже 60 тисяч осіб. Усі вони мають змінити свою філософію роботи з підприємцями. Представники малого та середнього бізнесу взагалі не мають знати податківця в обличчя, переконаний Павло Петренко.


Міністр економічного розвитку та торгівлі Айварас Абромавичус спробував спілкуватися із присутніми в залі на рівних — нагадав про своє бізнес-минуле. «Із 20 років я займався бізнесом, засновував його і розвивав, — сказав він. — Тож нині ніби й бюрократ, але в душі залишаюся підприємцем. Тому мені подвійно важко спостерігати за тим, як розвивається ситуація». Урядовець повністю погодився із виступаючими, на думку яких, для успішного розвитку економіки потрібні податкова реформа, демонополізація і деолігархізація та боротьба з корупцією. «Не можу змиритися тільки з тим, що корупцію поставили на останнє місце», — наголосив чиновник.

Мовляв, йому доводилося працювати у 18 країнах Східної Європи, але такого, як у нас, щоб у бізнесмена на кожному кроці видурювали гроші, немає ніде. Усе, що робить Кабмін, нічого не вартуватиме, якщо правоохоронці не почнуть працювати так, як мають, і як ми на них сподіваємося. Можливість для хабарництва виникає на стику «бізнес — держава», каже чиновник, а відтак обіцяє працювати на те, щоб і надалі скасовувати різного роду дозвільні документи та ліцензії. «У підсумку хочеться створити сприятливе середовище для ведення справ різними суб’єктами, — наголосив А. Абромавичус, — але передусім для малого і середнього бізнесу. Він має стати центром і драйвером економічного розвитку».


Як зауважив у завершальному слові голова Комітету з питань промислової політики та підприємництва Віктор Галасюк, усі пропозиції та критика, які пролунали на парламентських слуханнях, можуть стати першим кроком до налагодження відкритого діалогу між урядом і бізнесом. Народний обранець пообіцяв наступного разу так підійти до організації подібного заходу, щоб кожен охочий мав можливість донести свою думку з трибуни. Окремі рекомендації вже цих парламентських слухань можуть втілитися в цілком реальні закони, запевнив очільник комітету.

 

Факти

 

За даними бізнес-омбудсмена Альгірдаса Шемети


За чотири місяці надійшло понад 360 скарг від українських підприємців. Із них 84 відсотки — від представників малого та середнього бізнесу. У чотирьох десятках випадків вдалося знайти рішення, які допомогли бізнесменам вирішити свої проблеми. А прямий фінансовий ефект за ці чотири місяці становить 110 мільйонів гривень — це повернене ПДВ, анульовані штрафи, санкції тощо.

 

На передньому плані: голова Комітету з питань промислової політики та підприємництва Віктор Галасюк.


Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.