Мінськ нарешті показав результат. Тристороння контактна група за участі спеціального представника ОБСЄ Мартіна Сайдика, представника України Леоніда Кучми й представника Росії Азамата Кульмухаметова підписала угоду про відведення озброєнь, калібр яких менший за 100 мм. Лідери   «ДНР»/«ЛНР» Захарченко й Плотницький також поставили свої автографи під цією угодою, яка має набути чинності після двох діб тиші на Донбасі.


Процес демілітаризації пройде у два етапи: спочатку відведуть танки від лінії розмежування на 15 км, потім — артилерію і міномети.


На думку представника «ДНР» на мінських переговорах Дениса Пушиліна, підписання договору про відведення техніки означає припинення війни. Мовляв, «усі локальні зіткнення зі стрілецькою зброєю будуть швидко локалізовані й припинені».


«Усі хотіли б, щоб це протистояння перейшло врешті у фазу переговорів. Щоб військові дотримувалися перемир’я й контролювали один одного. Звичайно, ми сподіваємося. Але ми — солдати, ми — військові й будемо виконувати накази нашого Верховного Головнокомандувача — Президента України. Нині ми очікуємо», — заявив у телеефірі прес-офіцер штабу антитерористичної операції Анатолій Стельмах.


Звичайно, хотілося б вірити, що «паперовий» мир все-таки стане реальністю. Однак гібридна війна, як демонстрував неодноразово противник, дає і гібридні обіцянки, які потім не виконуються. І якщо українські політики вважають ці домовленості певною перемогою на дипломатичному фронті, то військові ставляться до них з обґрунтованим скептицизмом. Так, начальник Генштабу ЗСУ Віктор Муженко сумнівається, що Росія відведе свої війська й передасть Україні контроль над кордоном. Про це він сказав в інтерв’ю виданню The Іndependent.


При цьому Муженко заявив: «Я можу тільки оцінювати, що відбувається в цей час, і там поки що мало доказів, що проходить просування на кожному із цих фронтів». За його словами, зберігається значна військова присутність ворога в кількості понад 40 тис. осіб на території сепаратистських анклавів Донбасу.


Гра в хованки з реальністю слабкозорих у рожевих окулярах. Так назвав останні Мінські угоди народний депутат, координатор групи «Інформаційний спротив» Дмитро Тимчук. Він посилається на оперативні дані з передової, де дотепер фіксується використання терористами стволової артилерії калібром 122 і 152 мм і РСЗВ (про відведення цієї техніки в Мінську домовлялися давно). Мовляв, у противника танків більше, ніж в арміях багатьох європейських країн, ніякого відведення немає й близько. Це визнає й бачить навіть СММ ОБСЄ.


Поки що затишшя у зоні АТО дотримуються. Однак путінські «гумконвої», що заходять на окуповану територію, ротація російсько-терористичних формувань і зміцнення їх кадровими офіцерами ЗС РФ і «контрактниками» не дають приводу для оптимізму.


Очевидно, що військове протистояння змінила фаза політичного тиску. Судячи з оперативних даних «ІС», фіксуються постійні візити керівників різних російських відомств в «ДНР» для координації «окупаційної влади».

Незважаючи на Мінські угоди, у квазіреспубліках триває підготовка до їхніх виборів — 18 жовтня й 1 листопада. Допуск політичних сил до участі у виборах на контрольованих «ДНР/ЛНР» територіях здійснюється за узгодженням з російськими кураторами. На думку аналітиків, ціль Москви — асимілювати повністю керований нею анклав назад в Україну, щоб ця територія мала право голосу (а значить, «вето») при прийнятті важливих внутрішніх, а головне зовнішньополітичних рішень Києва.


При цьому на окупованих територіях Луганської області, схоже, розігрується сценарій приєднання до Росії. Так, при перереєстрації пенсіонерів в «Пенсійному фонді ЛНР» заповнюються анкети, у яких унизу дрібним шрифтом після підпису надрукована фраза «Чи підтримуєте ви вступ ЛНР у РФ —так».