Голова Верховної Ради Володимир Гройсман під час інтерв’ю «5 каналу» поділився своїм баченням політичної ситуації в країні, розповів про основні зміни, які необхідно ухвалити для того, щоб пришвидшити нашу інтеграцію в європейський простір, а також відповів на запитання, чому в суспільстві точаться розмови про дострокові парламентські вибори.
Тема дострокових виборів нав’язана ззовні
Таке переконання глава парламенту висловив, спілкуючись із журналістами. У розмові він зазначив: існує «не український» сценарій проведення дострокових виборів, спрямований на те, щоб розхитати ситуацію в державі зсередини.
«Народне волевиявлення саме по собі не є проблемою. Проблема в тому, хто використовує цю тему», — сказав він. В. Гройсман зазначив, що нормальним і демократичним підходом є проведення таких виборів, якщо на меті — «оновлення влади і оновлення підходів», а нинішній склад парламенту із своїми функціями справляється. «Вважаю, як би не було важко, цей парламент здатний приймати необхідні рішення», — заявив Голова Верховної Ради. «Участь у коаліції — це доказ спроможності приймати державницькі рішення, — сказав В. Гройсман. — Не все просто всередині коаліції і всередині парламенту, але мудрість політиків полягає в тому, щоб знаходити розуміння й підходи для прийняття необхідних країні рішень».
Коли має захищати мандат
Водночас глава законодавчого органу висловив переконання, що депутатський імунітет має поширюватися виключно на право висловлювати свою політичну позицію і голосування. «Депутата має захистити мандат, коли він має політичні переконання, голосує так, як вважає за необхідне, обстоює свою позицію», — заявив він, підкресливши: мандат не має захищати депутата, який вчинив кримінальні правопорушення.
Керівник парламенту також звернув увагу на необхідність створення в країні якісної державної служби. «Давайте приймемо рішення, що для нас краще — чиновник, який сумлінно виконує свої обов’язки, несе колосальну відповідальність за свої дії, в тому числі, кримінальну, отримує гідну заробітну плату та вірою й правдою служить суспільству, або чиновник-дилетант, який прийшов тому, що він у тій чи іншій політичній партії, або його хтось «притягнув за вуха» на посаду, який отримує копійки і постійно шукає лівий приробіток», — сказав він, додавши, що нинішня система створює підвалини для корупції чиновників. «Я обираю професійного чиновника з великою відповідальністю і нормальною заробітною платою», — додав Голова Верховної Ради.
Державний кошторис плануватимуть за принципом децентралізації
Володимир Гройсман висловив переконання в тому, що ухвалення змін до Конституції в частині децентралізації стане початком нового етапу розвитку нашої держави. Відповідний законопроект, зазначив він, отримав знак якості Венеціанської комісії, ці зміни є абсолютно сучасними і не несуть жодної загрози суверенітету і територіальній цілісності України. Децентралізація, заявив очільник парламенту, нині є ключовою реформою, і суспільство усвідомлює необхідність її проведення. Водночас він додав: потрібно ухвалити ще низку законів, які регламентуватимуть роботу префектів та органів місцевого самоврядування. «Дуже важливо розробити ці закони, спільно в пакеті з Конституцією врегулювати все, що необхідно, і голосувати ці зміни в цілому», — підкреслив він, заявивши: тільки-но реформу проголосують, одразу розпочнеться якісний сучасний європейський етап розвитку України.
На думку Голови Верховної Ради, державний бюджет на наступний рік має будуватися на принципах децентралізації. Проект бюджету на 2016-й надійшов у законодавчий орган 15 вересня, але уряд відкликав його для внесення певних уточнень з урахуванням рішень, які має прийняти парламент. «Очевидно, що Кабмін внесе остаточний варіант, — зауважив він. — Дуже важливо, щоб у ньому були зафіксовані соціальні стандарти і прогнозованість їх підвищення», — сказав очільник парламенту, зазначивши, що бюджет «має бути децентралізованим».
Наміри
Цього пленарного тижня народні депутати планують розглянути законопроекти на виконання плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму з Україною, а також законодавчі акти, які стосуються подальшого відкриття ринку газу.
Прес-служба Верховної Ради України.