Саме це є найважливішою особливістю шлюбного договору — майнові права й обов’язки подружжя можуть бути іншими, ніж це передбачено загальними правилами сімейного законодавства. Що ж таке шлюбний договір? Коли і з ким його треба укладати? Які обмеження він має?
Право укладати шлюбний договір мають лише:
— особи, які вже подали заяву про реєстрацію шлюбу;
— особи, які вже уклали шлюб.
При цьому, якщо стороною цього договору є неповнолітня особа, шлюбний договір укладається за наявності письмової згоди її батьків/піклувальника, підпис яких має бути нотаріально посвідчений.
Складання шлюбного договору можливе до реєстрації шлюбу (тоді він набере чинності з дня реєстрації шлюбу) або після його реєстрації. Шлюбний договір діє до встановленого в ньому строку. Сторони також можуть визначити, що договір діє до виконання його окремих умов і після припинення шлюбу, або строки тривалості окремих прав та обов’язків договору.
Якщо шлюб розірвано, колишнє подружжя зможе укласти інші правочини, але не шлюбний договір, оскільки він визначає майнові права і обов’язки подружжя або майбутнього подружжя, але не колишнього.
Особливістю шлюбного договору є те, що в ньому можна передбачити інші умови набуття права власності, ніж це передбачено загальними правилами цивільного законодавства. Наприклад, стосовно майна, придбаного під час шлюбу. За загальними правилами таке майно належить подружжю на праві спільної сумісної власності. В шлюбному ж договорі можна передбачити, що таке майно належатиме на праві особистої приватної власності, наприклад, якщо воно придбане на зароблені гроші одного з подружжя, або ж майно, придбане подружжям, є приватним майном одного з подружжя, якщо воно було зареєстровано на прізвище останнього. Так само сторони можуть визначити в договорі, що, наприклад, заробітна плата кожного з подружжя є його особистою приватною власністю.
Договором можуть бути встановлені будь-які інші умови щодо правового режиму майна, якщо вони не суперечать моральним засадам суспільства. Навіть і щодо певного майна, яке належало одному з подружжя до шлюбу, наприклад, про те, що це майно після шлюбу стає їхньою спільною сумісною власністю. Договором також можуть визначатися на розсуд подружжя розмір часток у праві власності на майно, що буде нажите в період шлюбу, може бути передбачено умови поділу спільного майна в разі розірвання шлюбу, а також порядок погашення боргів кожного з подружжя за рахунок спільного чи роздільного майна.
У шлюбному договорі сторони можуть передбачити використання належного їм обом або одному з них майна для забезпечення потреб їхніх дітей, а також інших осіб. Наприклад, можна включити до договору положення про те, що подружжя зобов’язується утримувати непрацездатних батьків, когось з них або дітей, народжених не в спільному шлюбі, надавати цим особам грошову допомогу або надати їм можливість проживати разом з подружжям, виділивши окрему кімнату в будинку чи квартирі тощо.
Чоловік може у шлюбному договорі зобов’язати дружину ощадливо ставитись до сімейного бюджету, здійснювати облік проведених витрат на певну суму та інформувати його про ці витрати. Дружина може зобов’язати чоловіка забезпечити проживання своєї сім’ї в окремій квартирі чи будинку, окремо від його батьків.
Шлюбним договором може бути встановлена й можливість припинення права на утримання одного з подружжя у зв’язку з одержанням ним майнової (грошової) компенсації.
Водночас умови шлюбного договору, які всупереч волі будь-кого з подружжя погіршують його становище порівняно із законодавством України або мають дискримінаційний характер, можуть бути визнані недійсними. Не підлягають регулюванню шлюбним договором (а тому не можуть бути в ньому записані) і стосунки у сфері особистих немайнових прав подружжя та їхніх дітей. Наприклад, про те, що діти подружжя, після розлучення, мають обов’язково носити прізвище батька, або хто буде главою сім’ї, хто виховуватиме дитину чи хто має мити посуд, прибирати в квартирі.
Що стосується форми шлюбного договору, то законодавець встановив її обов’язкову письмову форму з нотаріальним посвідченням. При цьому зовсім не обов’язково, щоб шлюбний договір складав нотаріус, який за це візьме чималенькі гроші. Це можна зробити самостійно (один із варіантів шлюбного договору можна подивитися на нашому сайті www.golos.com.ua, який розміщено після цієї публікації) або звернувшись по допомогу до адвоката. Нотаріусу залишиться лише засвідчити ваші підписи.
