Гарантувавши в Конституції України право кожного на правову допомогу, а у визначених випадках — надання її безоплатно, держава виконує свій соціальний обов’язок перед мільйонами громадян. Розширення мережі та кола отримувачів безоплатної правової допомоги влітку цього року стало однією з наймасштабніших соціальних ініціатив уряду.
Ігор Алексєєв.
Якщо раніше послуги безкоштовного адвоката надавалися виключно у кримінальних справах та справах про адміністративні правопорушення, то з липня запрацювала повноцінна система безоплатної правової допомоги. Це 100 місцевих центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги у регіонах України, від 3 до 5 — у кожному, і 5 тисяч адвокатів, які надаватимуть підтримку також і в цивільних та адміністративних справах. Крім того, нарешті право скористатися послугами безплатного адвоката отримали більше категорій осіб. Це, в першу чергу, малозабезпечені громадяни, інваліди, діти-сироти, ветерани війни. Таким чином, по всій території України послугами центрів, за оцінками Міністерства юстиції України, буде охоплено близько 8 мільйонів українців.
Починаючи з 1 липня 2015 року, до місцевих центрів з надання безоплатної правової допомоги звернулося майже 18 тисяч осіб. Наразі лідерами за кількістю звернень є Дніпропетровська, Харківська, Кіровоградська, Сумська та Одеська області. Стали відомі перші досягнення адвокатів. Так, для прикладу, київський адвокат довів невинуватість клієнта, якому загрожувало 15 років позбавлення волі. Мешканка Харківщини з допомогою адвоката отримала аліменти на утримання доньки. Це окремі приклади того, як, заручившись підтримкою центрів, можна відстояти свою позицію і відновити справедливість.
У рамках системи безоплатної правової допомоги громадянин може розраховувати на необхідний пакет послуг. Це захист, здійснення представництва інтересів осіб, що мають право на безоплатну вторинну правову допомогу, в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами, а також складення документів процесуального характеру (позовних заяв, скарг тощо). Звісно, це не означає, що спори всіх осіб, які звернулися до центру, будуть вирішуватися виключно в судовому порядку. Всі випадки ретельно аналізуються, і часто з’ясовується, що клієнту достатньо консультативної допомоги або підтримки у спілкуванні з державними органами. Це заощаджує державні ресурси і запобігає надмірному навантаженню на судову систему.
Іноді доводиться стикатися з недовірою до якості наданої допомоги, з огляду на поширений стереотип, що безоплатна державна послуга рідко буває добротною. Проте безоплатна правова допомога — це абсолютно нове явище. І йдеться не стільки про надання послуг державою, скільки про оплату державою громадянам послуг кращих адвокатів. Безумовно, адвокатам центрів можна довіряти.
По-перше, особи, які надають правову допомогу, були відібрані за результатами прозорих конкурсів. Вони підтвердили свій високий фаховий рівень, особливо у кримінальних справах. Так, досвід роботи центрів показує, що приблизно 40% усіх виправдувальних вироків були отримані підзахисними саме тих адвокатів, які працювали у системі безоплатної правової допомоги. В понад двох тисячах кримінальних справ кваліфікацію злочину було змінено на більш м’яку.
По-друге, самі ж адвокати зацікавлені в добросовісному виконанні своїх обов’язків. Адже обґрунтована скарга клієнта може призвести до позбавлення права надавати безоплатну правову допомогу, а відтак втрати стабільного заробітку та замовлень від держави. Оплата послуг адвокатів також коливається і залежить не тільки від складності справи, а й отриманого результату.
Які наступні кроки щодо удосконалення системи безоплатної правової допомоги? Нещодавно Міністерство юстиції України розробило законопроект, спрямований на спрощення доступу до безоплатної правової допомоги та підвищення якості її надання (реєстр. №3044 від 07.09.2015 р.). Ключовий позитивний момент — це розширення кола осіб, які мають право на отримання такої допомоги. Сьогодні середньостатистичні пенсіонери позбавлені права на безоплатну правову допомогу лише тому, що рівень їхніх доходів перевищує один прожитковий мінімум. З 1 вересня це 1074 гривні для непрацездатних осіб. Як правило, розмір пенсії справді дещо більший від суми прожиткового мінімуму. Проте перевищення навіть у декілька гривень було підставою для відмови в наданні безоплатної вторинної правової допомоги. В разі, якщо парламент підтримає законопроект, право на правову допомогу матимуть всі, чий середньомісячний сукупний дохід не перевищує двох розмірів прожиткового мінімуму. Тож підвищення порога вдвічі дозволить ще більше розширити доступ населення до правової допомоги.
Звісно, законодавство має оперативно реагувати на реалії суспільно-політичного становища країни. Сьогодні слід проявляти особливу увагу до вразливих категорій населення, про яких, об’єктивно, не згадував закон 2011 року. Йдеться про внутрішньо переміщених осіб та учасників антитерористичної операції. Надзвичайно позитивно, що безоплатна юридична допомога надаватиметься також особам, які лише претендують на отримання відповідного статусу. Адже, на жаль, права внутрішньо переміщених осіб чи учасників АТО нерідко порушуються уже на етапі юридичного оформлення такого статусу. Саме тому було прийнято абсолютно справедливе рішення надати таким особам право на безоплатну правову допомогу.
Система безоплатної правової допомоги існує трохи більше двох років. Проте міжнародні донори вже назвали її одним із найуспішніших проектів у сфері правосуддя в Україні, а кількість звернень до центрів з кожним роком лише зростає. Наразі підтримка цієї позитивної динаміки — завдання парламенту.
Ігор Алексєєв, народний депутат України, член депутатської фракції Політичної партії «Народний фронт», радник міністра юстиції України.
