Ще один крок до лібералізації візового режиму з Євросоюзом

Сергій КОВАЛЕНКО.

9 жовтня 2015 1362

Ще один крок до лібералізації візового режиму з Євросоюзом

Ранкове засідання 8 жовтня

Верховна Рада розглянула та ухвалила в першому читанні низку законопроектів, які стосуються виконання нашою державою рекомендацій Європейського Союзу, котрі є передумовою лібералізації візового режиму для громадян України. Звертаючись на початку обговорення до народних депутатів, Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк закликав їх ухвалити необхідний пакет законодавства та дати можливість громадянам України відчути себе частиною Європейського Союзу і великої об’єднаної Європи. При цьому прем’єр нагадав, що уряд уже зробив чимало невідкладних кроків на цьому шляху — зокрема, цього року громадянам видано понад 660 тисяч біометричних паспортів. Крім того, 39 пунктів пропуску мають безпосередній зв’язок із системою «Інтерполу», тож будь-яка внесена до цієї бази особа негайно затримується українськими правоохоронними органами. Чимало в цьому напрямі зробив і парламент, який ухвалив закони про створення Національного антикорупційного бюро та про Національне антикорупційне агентство. «Наше спільне завдання — ухвалити всі закони, завершити всі технічні процедури і не дати жодного шансу звинуватити Україну в тому, що ми не виконали ту чи іншу технічну процедуру чи той чи інший критерій, який є передумовою для запровадження безвізового режиму», — підкреслив А. Яценюк.

Представляючи перший із цього пакета законопроект — «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо окремих питань накладення арешту на майно з метою усунення корупційних ризиків при його застосуванні» (реєстр. №2540а), — міністр юстиції Павло Петренко зазначив, що внесення цих змін пов’язане із необхідністю надання стороні обвинувачення можливості забезпечення відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також стягнення в дохід держави неправомірної вигоди, яка отримана або могла бути отримана юридичною особою. Тільки за останній час за корупційні порушення до відповідальності було притягнуто майже 500 високопосадовців, сказав він, та заперечив, що законопроект дозволяє у позасудовому порядку відібрати чиєсь майно. «Слідчий може тільки накласти арешт на кошти та майно, щоб його не було виведено за кордон. Бо зараз слідчий цього зробити не може», — зазначив міністр.

Водночас голова Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Андрій Кожем’якін повідомив, що комітет висловився за відхилення цього законопроекту. За словами депутата, члени комітету вважають, що викладені в законопроекті пропозиції, які регулюють підстави і порядок накладення арешту на майно, є слушними, але потребують досконалішого опрацювання та уточнення на основі висловлених пропозицій та зауважень.

Під час обговорення аналогічну позицію висловили й представники більшості фракцій, які звинуватили уряд у непрофесійній підготовці законопроекту.

Міністр юстиції Павло Петренко, реагуючи на звинувачення у неналежній підготовці законопроекту, підкреслив, що він лише передбачає імплементацію директиви ЄС, тож якщо народні депутати вважають європейське законодавство недолугим, то їм треба прямо сказати, що вони не підтримують жорстке європейське антикорупційне законодавство.

Схожі думки висловлювалися й під час обговорення законопроекту «Про внесення змін до Кримінального та Цивільного кодексів щодо вдосконалення інституту спеціальної конфіскації з метою усунення корупційних ризиків при її застосуванні» (реєстр. №2541а). Якщо міністр юстиції П. Петренко нагадав, що цей документ входить до пакета документів, від якого залежить отримання Україною безвізового режиму, та закликав підтримати його у першому читанні, то голова комітету Андрій Кожем’якін повідомив, що профільний комітет пропонує його доопрацювати.

Під час обговорення Олена Сотник («Самопоміч»), звертаючись до міністра юстиції, зазначила, що Євросоюз насамперед вимагає від нас не прийняття законів, а їхнього виконання. «Що стосується цього законопроекту, то якщо він безграмотний, то він безграмотний», — наголосила О. Сотник.

Юрій Луценко (Блок Петра Порошенка), визнавши, що пропонований законопроект має чимало недоліків, закликав доопрацювати його під час підготовки до другого читання. «Міжнародні експерти надали нам правову допомогу. Потрібно приймати цю допомогу і доопрацьовувати», — сказав народний обранець та підкреслив, що «той, хто хоче робити Європу — той проголосує, а хто не хоче — той знайде причину, щоб не проголосувати».

Ухвалити ці законопроекти у першому читанні, щоб мати можливість доопрацювати їх до другого читання, закликав колег і Голова Верховної Ради Володимир Гройсман. «Сьогодні не підтримати це рішення за основу означає стати причиною того, що українські громадяни не зможуть без віз подорожувати Європою», — сказав він, а після того, як «за» висловилися лише 210 народних депутатів, назвав це рішення «абсолютно неприйнятним». Зрештою, після голосування за повернення до розгляду цього питання, законопроект № 2540а у першому читанні підтримали 232 народні депутати, а законопроект № 2541а — 229 народних депутатів.

У першому читанні ухвалено й законопроект «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України (щодо рекомендацій ЄС з виконання Україною плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України) стосовно уточнення підслідності органів досудового розслідування». Документ передбачає запровадження чіткого розмежування підслідності кримінальних правопорушень між органами досудового розслідування та обмеження повноважень Служби безпеки з розслідування злочинів у сфері національної безпеки і оборони та пов’язаних з тероризмом. «За» -256 народних депутатів.

Важким, але результативним було й обговорення законопроекту «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів», що також належить до вимог, пов’язаних із запровадженням безвізового режиму з ЄС. За словами міністра юстиції, цим документом пропонується закріпити на законодавчому рівні інституційний механізм розшуку активів, які підлягають арешту, їх повернення та управління, а також визначення правових засад організації та діяльності окремого незалежного органу, відповідального за провадження такої діяльності. Передбачається, що Національне агентство здійснюватиме розпорядження арештованими у кримінальному провадженні активами вартістю понад 200 розмірів мінімальних заробітних плат.

Водночас проект закону про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо забезпечення функціонування Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, було відправлено на повторне перше читання.

А розпочалося засідання з розгляду законопроекту про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору. За словами представника Президента у Верховній Раді, народного депутата Степана Кубіва, зміни до Закону «Про судовий збір» передбачають звільнення від сплати судового збору органів прокуратури, уповноважених осіб Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Антимонопольного комітету, Міністерства юстиції, організацій із захисту прав інвалідів та ветеранів, а також із забезпечення реалізації виборчих прав громадян.

Під час обговорення Олена Сотник («Самопоміч») звернула увагу, що вибіркове звільнення від сплати збору створюватиме нерівні умови, а Олександра Кужель («Батьківщина») закликала розглянути питання про зменшення судового збору для громадян, які змушені захищати свої права в судах. «Ми не можемо дозволити, щоб органи державної влади судилися з громадянами безплатно, а громадяни мусили за звернення до суду платити великі гроші», — зазначила О. Кужель.

Наталія Новак (Блок Петра Порошенка) запропонувала також передбачити звільнення від сплати судового збору органів місцевого самоврядування, оскільки сьогодні майно громад розкрадається, а вони не мають коштів, щоб звернутися до суду.

Голова Комітету з питань правової політики та правосуддя Руслан Князевич, зазначивши, що комітет підтримує ухвалення цього документа в першому читанні, зауважив, що особисто він хотів би, щоб у майбутньому кошти для сплати судового збору держорганами передбачалися у держбюджеті, а органами місцевого самоврядування — у місцевих бюджетах. Тим паче, що в умовах децентралізації вони отримають необхідне фінансування.

Голосування засвідчило, що цей законопроект не набирає необхідних 226 голосів, тож його було відхиленою.

Натомість законопроект про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів, що передбачає утворення інституту приватних виконавців, було підтримано у першому читанні. «За» проголосували 246 народних депутатів.

В законопроекті визначається правовий статус приватних виконавців, врегульовується процедура набуття та зупинення права на здійснення діяльності приватними виконавцями, встановлюються особливості фінансового забезпечення діяльності приватних виконавців тощо. Водночас пропонується встановити новий порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності виконавців. Зокрема, рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби, а також приватного виконавця щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами та іншими особами до суду, який видав виконавчий документ, тобто запроваджується інститут судового контролю за виконанням рішень.

Пов’язаний із попереднім законопроект про виконавче провадження передбачає запровадження механізму примусового виконання судових рішень. Враховуючи, що в Україні планується запровадити інститут приватних виконавців, законопроектом визначено, що вони не можуть виконувати судові рішення, за якими боржником є держава, державні органи, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, державні та комунальні підприємства, установи, організації, юридичні особи, які фінансуються виключно за кошти державного або/та місцевого бюджетів, або частка держави в статутному капіталі яких перевищує 25 відсотків, або де вищезгадані органи та особи є стягувачами.

Під час обговорення парламентарії звертали увагу, що перш ніж реформувати систему виконавчого провадження, потрібно оновити судову систему. У першому читанні законопроект підтримали 249 народних депутатів.

Верховна Рада також у першому читанні ухвалила законопроект (реєстр. №2505а), який відкриває споживачам доступ до інформації про ціно- і тарифоутворення у сферах електричної енергії, природного газу, теплопостачання, централізованого постачання гарячої води, централізованого питного водопостачання та водовідведення.