Миколаївська обсерваторія, що розташована на вершині Спаського кургану у найвищому місці Миколаєва — 52 м над рівнем моря, — один із найстаріших закладів Східної Європи такого спрямування. Засновано її 1821 року як морську. Першим директором став випускник Дерптського університету, учень геніального Вільгельма Струве — Карл Христофорович Кнорре, який нарівні з астрономічним забезпеченням Чорноморського флоту багато уваги приділяв проведенню науково-дослідних робіт з астрономії та геодезії.

...Донедавна установа була у підпорядкуванні Державного агентства з питань науки, інновацій та інформатизації України, а сьогодні передана Міністерству освіти і науки. Миколаївську обсерваторію включено до Попереднього списку об’єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО від України. Нині фахівці установи ведуть дослідження навколоземного простору та динаміки тіл Сонячної системи, створюють каталоги розташування зірок, здійснюють інформаційну підтримку астрономічних досліджень та астрономічного приладобудування, а також вивчають історію астрономії...
На території обсерваторії збереглися унікальні будівлі ХІХ століття, серед них — Головний будинок, який з 1963-го є пам’яткою архітектури національного значення, а 1991 року затверджено історико-культурну територію «Обсерваторія». Паркова територія обсерваторії — це своєрідна екосистема флори і фауни степової зони Північного Причорномор’я. З північного боку оригінальність архітектурного комплексу гармонійно підкреслює огорожа з кам’яних стовпів з фігурними вставками чавунного лиття. Головний будинок — трирівнева споруда, що складається з підвальної частини, основного поверху у формі урізаної піраміди і ротонди. Стіни завтовшки півтора метра вимурувані з черепашнику і глини. Основний поверх поділено на чотири рівних частини. З північного боку — парадний вхід, прикрашений шестиколонним портиком класичного Тосканського ордера. Широкі сходи ведуть до Круглої зали — приміщення площею 100 квадратних метрів з напівсферичним куполом-стелею, що підтримується шістнадцятьма колонами, розташованими по колу діаметром вісім метрів. У приміщенні східної частини — науково-технічна бібліотека. У південній і західній розміщено адміністративні служби. У південній частині сходи художньої роботи ведуть на дах. Там, над Круглою залою — циліндрична ротонда. На відстані 12 метрів північніше фасаду Головної будівлі розташована підпірна стіна, в якій міститься вхід через підземну галерею у підвальну частину будівлі. На жаль, сьогодні склепіння та стіни вхідного коридору в підвальні приміщення обсерваторії — в незадовільному стані і потребують ремонту.
Вчений секретар НДІ МАО Жанна Пожалова розповіла: «Об’єкт має досить високий ступінь автентичності. Збережені первинні форми Головного будинку. За час експлуатації внутрішній інтер’єр частково перебудовувався, тут проводився поточний ремонт із збереженням декоративних елементів. Дерев’яні віконні рами та двері первинного виготовлення і нині перебувають у хорошому стані. Косметичні ремонти не порушили цілісності об’єкта. Проте порівняно з зображеннями, що збереглися, втрачено деякі елементи декору ротонди і самого будинку. Сильно постраждала декоративна композиція огорожі, яка потребує відновлювальних робіт. Допоміжні приміщення — павільйони старої забудови, флігелі — частково перероблялися, але кардинальних перепланувань не проводилося. Збережено підвал з льодовиком під одним з флігелів та первинні елементи системи повітряного опалення Головного будинку та унікальної системи накопичення води».
Реставрація за час існування обсерваторії не проводилася. Автентичність різних елементів підтверджується документами архіву НДІ МАО. У 1988 році Інститутом «Укрреставрація» була підготовлена повна кошторисна документація на ремонтно-відновлювальні та реставраційні роботи всього комплексу. Проте до цього часу вони так і не почалися.
Сьогодні, за словами заступника директора обсерваторії із загальних питань Василя Коваля, незважаючи на те, що проектна документація на реставрацію головного корпусу очікує вже мало не два десятиліття, жодної копійки від держави, від місцевої влади вчені не отримали. Забули, що таке капітальний ремонт, годі мріяти і про поточний. Фінансування на загальногосподарські потреби становить 500 гривень на місяць. Утримувати таке господарство дуже важко, майже неможливо. 
Дуже прикрим для працівників є те, що їх заклад, як іграшку, передають з балансу на баланс, а змін поки що жодних. Доводиться добряче подумати — чи опалювати приміщення, чи відмовитися від комфорту взагалі, щоб заощадити. Цього року від опалення відмовилися ще у лютому. І жодних пільг. Тому, незважаючи ні на які звернення та умовляння, змушені сплачувати і за опалення, і за енергопостачання нарівні з усіма... Так і виживаємо, — сумно констатує співрозмовник. 
От такі справи. Хочеться вірити, що чиновники, від яких залежить доля наукової установи, переймуться проблемами науковців і здоровий глузд, нарешті, переможе.

ІНФОРМАЦІЯ ДО РОЗДУМІВ

Під час будівництва внутрішні стіни оздоблювалися чистим алебастром, підлога вистилалася горіховим деревом, віконні латунні защіпки завозилися з тульських, чавунні сходи — з Іжорських адміралтейських заводів, віконні рами з самого Санкт-Петербургу. Всі постачальники були віддалені від Миколаєва на тисячі кілометрів. А все-таки будівництво обсерваторії, розпочате 1821 року, було успішно завершене 1829-го.

ІНФОРМАЦІЯ ДО РОЗДУМІВ

В обсерваторії збереглися матеріали багатолітніх спостережень, склотека фотознімків та безліч зібрань, що є історичними цінностями. Гордістю музею є три інструменти фірми Репсольд (Гамбург). Заслуговує на увагу колекція унікальних високоточних астрономічних механічних годинників, виготовлених у XVIII —XX ст. відомими англійськими, голландськими, німецькими та вітчизняними майстрами. У фонді музею близько 20 астрономо-геодезичних і навігаційних приладів. Варта уваги малорозмірна портретна галерея відомих астрономів (16 портретів, XX ст.). Цікавинками є бібліотечний та архівний фонд, у яких зберігається багатий матеріал, що охоплює всю історію обсерваторії.

 

 

Мультиканальний телескоп готує до роботи молодший науковий співробітник Антон Помазов.

Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА.