Вода у криницях мікрорайону Фоса, що у райцентрі Літин на Вінниччині, така, що її навіть худоба не хоче пити. А що робити людям? Іншого джерела водопостачання, крім криниць, у мікрорайоні нема.
З пляшками і банками, наповненими каламутною водою, прийшли у Літинську районну державну адміністрацію його мешканці. П’ятий рік вони добиваються забезпечення мікрорайону якісною питною водою. Але ситуація тільки погіршилася — криниць з каламутною водою стало ще більше. Як у райцентрі планують вирішити цю проблему, вивчав кореспондент «Голосу України».
«У нас нарада, зачиніть двері»
Делегація представників мікрорайону з пляшками і банками з рідиною, схожою на олію, у руках переступила поріг райдержадміністрації. Кореспондент «Голосу України» був очевидцем, як воду набирали з криниці на вулиці Новітній. Схожого кольору вона у колодязях на вулицях Дівоча, Селянина, Колгоспна. Відрізняється хіба що насиченістю каламуті й різкістю запаху. У деяких криницях на поверхні води видно маслянисті плями.
— На нас дивляться, як на випендриків, кажуть, що це проблема не мікрорайону, а однієї баби, — розповідає вчителька Ліля Піструшко. — Тому ми зібралися з різних вулиць, щоб довести тим, хто керує людьми, що йдеться не про одну бабу. Криниці індивідуальні, це правда, а значить, кожен індивідуально мав би вирішувати свою проблему. Але якщо така вода на багатьох вулицях мікрорайону, то це вже клопіт не одного господаря, а влади. Вона зобов’язана забезпечити людей нормальною питною водою.
— Дороги, як бачите, у нас нема, ліхтар хоча б один поставили, як кажуть, для сміху, вночі темно, хоч око виколи, встановлення трансформатора оплатили за власні кошти, газифікацію також оплатили зі своїх гаманців, то хіба це не знущання над людьми нашої влади? — висловлює невдоволення ще одна співрозмовниця, яка просить не називати її прізвище.
Голову Літинської райдержадміністрації Ярослава Чернегу в кабінеті не застали. У залі засідань тривала нарада, куди й направилася делегація розгніваних містян, загалом понад десять осіб. Коли відчинили двері, їм сказали зачекати, бо тут нарада. Однак люди чекати не стали.
— У нас важливіше питання, ніж ваше, — з цими словами зайшли у приміщення і розставили перед присутніми пляшки і банки з водою.
Трилітрова банка з жовтою на колір рідиною опинилася перед першим заступником голови РДА Ларисою Кримковською, яка проводила збори. Чиновниця зауважила, що питанням води займається селищна рада. Їй нагадали: голова селищної ради пан Бичок у відпустці. До нього зверталися вже не раз — проблема з водою у мікрорайоні не сьогоднішня і навіть не вчорашня. В одних криницях вода з чистої, як сльоза, перетворилася у каламуть років п’ять тому, в інших пізніше. Каламутних криниць з часом стає дедалі більше.
— Дайте нам конкретну відповідь, що з нашою водою і де нам напитися чистої води? — вимагали люди. — Ви могли б таку воду пити?
— Не могла б, бо її не можна пити, — відповіла пані Кримковська.
— Ми не прийшли скандалити, ми хочемо знати, чому влада не виконує покладені на неї законом обов’язки — забезпечити людей нормальною водою.
Пані Кримковська повідомила, що вже вирішено питання буріння свердловин. Нині розробляється проектна документація.
— Ми консультувалися у фахівців і вони роз’яснили, що на такій глибині чистої води не буде, — сказали у відповідь жителі мікрорайону. — Або робіть їх глибшими, або думайте про водогін.
Рідина слизька і має неприємний запах
На подвір’ї Світлани Гвозьдьової дістаємо з криниці відро води. Рідина має насичений жовтогарячий колір.
— Руки помиєш, а вони чорніють, — каже жінка. — І запах такий, що запитуєш себе: чим від тебе смердить?
Пані Світлана скаржиться на висипи на тілі. Каже, поки що лікарі не встановили причину алергії. Пояснює, що миється такою водою. Спершу відстоює у фільтрі, трохи очищає. У жінки друга група інвалідності. Чоловік часто у відрядженнях. Доводиться просити сусідів, знайомих, щоб привезли воду для пиття, митися змушена у криничній. А ось прати світлий одяг у такій воді не можна, бо після того він перестає бути світлим.
Олег Осіпчук купив у мікрорайоні будинок. Не приховує, що проблеми з водою його дістали. Щодня їздить по воду у сусіднє село Бірків, набирає там з криниці біля будинку тещі. У них з дружиною мала дитина. Купати в каламуті не наважуються, не кажучи вже про те, щоб готувати на ній їжу.
На узвишші шість басейнів-відстійників
За кілометр від крайнього будинку мікрорайону розташовані поля фільтрації. У шести басейнах — рідкі відходи виробництва промислових підприємств, а також з вигрібних ям. Співрозмовники пояснюють, що найбільше зливають у них з молокозаводу та м’ясокомбінату. Голова громадської ради при райдержадміністрації молодий активіст Іван Приймак, який повідомив про проблему мікрорайону, каже, що не раз фіксували автомобілі ще з одного підприємства, технологія виробництва якого передбачає використання важких металів. Поруч з «басейнами» полігон побутових відходів. Люди припускають, що нечистоти проникли у підґрунтові води і забруднили криниці.
— Нам підставили екологічну міну уповільненої дії, — каже Іван Приймак. — Колись це може обернутися бідою. Отоді всі забігають. Поки що на сполох б’ють тільки жителі мікрорайону.
Вінницька область.
P. S. Коли матеріал було підготовлено до друку, селищний голова Анатолій Бичок повідомив, що за кошти бюджету пробурено свердловину в екологічно чистій зоні, що розташована неподалік мікрорайону. На глибині 75 метрів добуто чисту воду. Для обладнання свердловини насосами і встановлення водонапірної башти потрібно один мільйон гривень. А на прокладання водогону територією мікрорайону знадобиться, за попередніми розрахунками, ще приблизно п’ять мільйонів гривень. На жаль, у бюджеті селищної ради таких коштів нема.
— Вода у криницях дотепер не очистилася, — каже депутат селищної ради Володимир Римаренко, який проживає у мікрорайоні. — Не змінилася ситуація на полігоні, туди далі завозять рідкі й тверді відходи. Хоча санепідемстанція району заборонила експлуатацію полігона ще 25 квітня 2011 року. Якби закрили звалище, можливо б, з водою ситуація поліпшилася...
Коментар фахівця
Пити категорично заборонено
Головний державний санітарний лікар Вінницької області Олександр Сорочан, якому показали літинську воду, одразу сказав: «Таку воду категорично заборонено пити. Навіть на колір видно, вона неякісна».
У жовтні минулого року фахівці державної санітарної служби провели обстеження території мікрорайону і надали рекомендації голові РДА та селищному голові.
— Наша пропозиція — прокласти водогін і забезпечити людей якісною питною водою з глибоких свердловин, — каже Олександр Сорочан. — Чому цього не зробили? Відповідають, що не вистачає коштів. А треба вирішувати не тільки питання водогону, бо це обов’язок влади забезпечити людей якісною питною водою, а ще й питання каналізації, будівництва очисних споруд, впорядкування полігону побутових відходів.
Батько трирічного Артема Олег Осіпчук запитує: «Як у такій воді можна купати дитину?»
