Хмельниччина залишається лідером за урожайністю зернових серед інших регіонів. Як повідомляють в обласному управлінні агропромислового розвитку, наразі намолоти становлять 53 центнери з гектара, що перевищує середній по країні на 17 ц/га. Є райони, де хлібороби отримують на круг по 57—59 центнерів. Але найбільших показників досягли у Чемеровецькому районі, де на круг мають по 63 центнери з гектара.

 

Загалом врожай уже зібрано на понад 391 тисячі гектарів. При цьому намолочено 2,1 мільйона тонн зерна. У половині районів краю валовий збір сягнув ста тисяч тонн.


Найкращі результати дали ранні зернові, зокрема озима пшениця. Цьому сприяло і дотримання агротехнологій, і те, що молотили ще до настання довгого періоду посушливої та надто спекотної погоди. Тож із більшістю видів традиційних круп проблеми на ринку не виникатимуть.


Не підвела і гречка. Хоча посіяли менше, та врожай зібрали більший від торішнього. Загалом на Хмельниччині намолочено 13 тисяч тонн. Такими запасами не надто поділишся, але для споживання мешканців області має цілком вистачити.


А от з іншими пізніми культурами не так пощастило — майже всі вони відстають від минулорічних показників урожайності та валу. Так, у господарствах істотно втратили на кукурудзі. Наразі її обмолотили лише на чверті площ — 50 тисячах гектарів. При цьому збирали по 59 центнерів з гектара. Із торішніми 84 центнерами не порівняти. Тому і на великі обсяги цього зерна не варто розраховувати.


Ці прогнози стосуються і сої. Ця культура хоча і теплолюбива, проте не витримала випробування надто посушливим літом. Її збирання наближається до завершення. В господарствах уже мають понад 210 тисяч тонн. Вал не добирають усе через те саме зниження врожайності майже на десять центнерів з гектара. Для цієї технічної культури це вагомі втрати.


У полі ще залишається цукровий буряк. Його викопали лише з третини площ. Однак навіть перші приморозки аграріїв не надто лякають — сподіваються, що до справжніх холодів корені встигнуть вивезти з полів. Адже не зібраними значаться тільки 10 тисяч гектарів. Гірше, що врожайність також значно менша. До торішньої вона недотягує 60 центнерів з гектара, і поки що становить лише 438 центнерів.


Загалом, на відміну від надто гарячого літа, аграрії оцінюють осінь як оптимальну для збирання врожаю. З усіма роботами справляються без особливого поквапу. Та й з посівом озимих практично впоралися. У господарствах майже завершили роботи на полях з озимою пшеницею та житом.


Хоча під час посівної із окремими культурами виникли певні проблеми. У багатьох господарствах побоялися сіяти озимий ріпак у сухий грунт. Бо якщо осінь без дощів, рослини не встигають підрости і підготуватися до зими. Тож попри те, що ріпак вважався вигідною і популярною культурою протягом кількох останніх років, нині його посіви різко скоротились. Якщо минулої осені було засіяно понад 51 тисячу гектарів, то тепер обмежилися лише 25 тисячами.


Загалом же у господарствах розраховують справитися з усіма посівами до середини жовтня. Сподіваються, що погода цьому не завадить.

Хмельницька область.