Проте уряд може врегулювати це питання своїм рішенням
Ранкове засідання 9 жовтня
На початку засідання Голова Верховної Ради Володимир Гройсман звернувся до народних депутатів зі словами вдячності за плідну четвергову роботу, коли вдалося ухвалити низку доленосних для країни документів. Водночас він зауважив, що не менш важливі питання розглядаються і у п’ятницю, зокрема, йдеться про запровадження мораторію на перевірку ЗМІ під час виборів, про законопроект, який стосується іномовлення за кордоном та про зміни в антимонопольному законодавстві. Проте навіть неозброєним оком було видно: народних обранців під куполом замало для ухвалення будь-яких результативних рішень.
Традиційна година запитань до уряду розпочалася із виступу міністра інфраструктури Андрія Пивоварського, котрий розповів про реформи, які вже найближчим часом очікують на «Укрзалізницю». Приватизація — це перший крок на цьому шляху, повідомив урядовець, оскільки нині маємо системний, організаційний та базовий рівень проблем у цій галузі. Щоб почати їхнє вирішення, планується створити ПАТ «Укрзалізниця», тобто провести корпоратизацію цього підприємства, змінити організаційну структуру, ухвалити новий закон про залізничний транспорт тощо. Усе це, за словами міністра, дасть можливість запровадити ефективну систему закупівель, зробити прозорою тарифну політику, що дасть змогу поліпшити стан рухомого складу та якість обслуговування. Покращення торкнуться і працівників «Укрзалізниці» — у вигляді підвищення заплати та збільшення престижності професії залізничника в суспільстві. Звільнень працівникам боятися не варто, оскільки змінюватимуть тільки адміністративний персонал — якісно і кількісно. Те, що реформа відбувається раптово, А. Пивоварський назвав міфом. За його словами, вже відбулося майже чотири десятки заходів, які доносили ефективність корпоратизації. Уряд має чіткий план стосовно того, як діяти далі, щоб підняти галузь.
Згодом, під час запитань до представників Кабміну, народні депутати нагадали міністру інфраструктури, що пересічні українці нині основну проблему бачать не в функціонуванні «Укрзалізниці», а в тому, які ми маємо дороги. У відповідь на це А. Пивоварський повідомив, що цьогоріч на ямкові ремонти транспортних артерій із бюджету пішло 3,4 мільярда гривень. Це на 10 відсотків менше від того, що було необхідно. Більше ресурсів немає, констатував урядовець. Однак зауважив: завдяки бюджетній децентралізації місцеві органи влади закумулювали значні кошти, які осіли в банках. Якщо «Укравтодору» виділять якусь частину цих грошей на ремонт доріг, то їх зможуть латати й далі. Та повноцінно вирішити проблему, переконаний урядовець, дозволить тільки системне і якісне фінансування на адекватному рівні. Посприяти цьому зможе ухвалення закону про цільовий дорожній фонд, наголосив він.
Учора в парламенті також звітував міністр освіти і науки Сергій Квіт. З його слів стало зрозуміло, що за затримку видачі студентських квитків відповідальність повністю лежить на науково-дослідному інституті прикладних інформаційних технологій (так званий НДІ ПІТ). Мовляв, міністерство почало боротьбу із монополією на цьому ринку. Ще раніше в уряді вирішили відмовитися від друку на цьому підприємстві дипломів, що в деяких регіонах здешевило їхню вартість до десяти разів. Стосовно студентських квитків, то звичайна банківська картка, яка має в собі чіп, нині коштує 34 гривні, а звичайна пластикова посвідка студента обходиться в 70 гривень. У міністерстві наполягають на зміні виробника карток, та в НДІ ПІТ, каже урядовець, за підтримки Антимонопольного комітету, процедура блокується.
Відповідаючи на запитання народних депутатів, урядовець також торкнувся забезпечення школярів підручниками та підвищення їхньої якості. Зараз міністерством проводяться публічні обговорення, відкриті конкурси і голосування серед вчителів. Торік видатки бюджету кілька разів скорочували для виділення коштів на потреби армії. Тож нині можемо говорити не про державне замовлення підручників, а про викуп вже надрукованих книжок. Наступного року необхідно, щоб гроші на підручники в державній скарбничці з’явилися вже в березні-квітні, наголосив міністр, звернувшись до законотворців із проханням посприяти в цьому питанні.
Як і варто було очікувати, після завершення години запитань до уряду в сесійній залі знаходилося недостатньо народних обранців, тож Верховна Рада не змогла заборонити проведення перевірок ЗМІ під час виборів. За словами представниці Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики Ольги Червакової, ця суто технічна постанова мала б «поставити запобіжники для того, щоб редакції не стали мішенями для політиків з обох боків». Мовляв, подібні документи приймали навіть у часи Януковича. Однак сигнальне голосування показало, що цього разу постанова не пройде. Голова Верховної Ради Володимир Гройсман повідомив, що цю проблему можна вирішити за допомогою офіційного звернення від голови парламенту до уряду, Національної ради з питань телебачення та радіомовлення та Державної фіскальної служби з проханням не проводити ці перевірки. І пообіцяв від свого імені надіслати такі листи у відповідні структури. А міністр інформаційної політики Юрій Стець з парламентської трибуни взяв на себе зобов’язання врегулювати це питання на засіданні Кабміну.
Також народні депутати розглянули проект змін до законів, які стосуються приватизації державних підприємств. Однак голосування не проводилося, оскільки очевидною була недостатня кількість народних депутатів.
У своєму виступі представник «Народного фронту» Юрій Тимошенко звернувся до колег із закликом вшанувати загиблих бійців Національної гвардії під стінами парламенту 31 серпня 2015 року. Він також озвучив ініціативу Антона Геращенка, оформлену в постанову Верховної Ради, віддати належне людям, які поклали своє життя, захищаючи свободу та демократію, і увіковічнити їхні імена на пам’ятній дошці, розміщеній на стінах будинку під куполом. Таку пропозицію зустріли оплесками.
Чимало народних обранців учора прикріпили на свій одяг стрічку, яка символізувала підтримку руху боротьби проти раку молочної залози. Як повідомила представниця Блоку Петра Порошенка Марія Іонова, мета акції — привернути увагу парламентаріїв, урядовців та преси до цієї недуги. Адже через низький рівень поінформованості суспільства й недостатню якість медичного обслуговування в нашій країні щогодини помирає одна жінка, життя якої можна було б врятувати, якби вчасно почати лікування, наголосила парламентарій.
Після оголошення депутатських запитів заступник Голови Верховної Ради Оксана Сироїд звернулася до народних депутатів, які увійшли до складу комісії з обрання керівників обласних прокуратур та їхніх заступників з проханням відкликати свої кандидатури. Мовляв, участь політиків у таких конкурсних комісіях є «неприпустимою».
З днем народження вітали народних депутатів Юрія Бойка та Павла Костенка.
Віктор Галасюк, Остап Семерак, міністр освіти і науки України Сергій Квіт.
Вікторія Войціцька, Руслан Сидорович, Сергій Власенко.
Фото Анастасії СИРОТКІНОЇ.
