Нотатки, навіяні лекцією Нобелівського лауреата з хімії
Нещодавно до Львівського національного університету імені Івана Франка з лекцією завітав Роалд Гоффман. Сам він професор-хімік Корнельського університету (США), але має українське коріння, про що «Голос України» вже писав.
Що ж до відкритої лекції — вона була присвячена протохімії (тобто хімії стародавніх часів). Скажімо, як інкам п’ятсот років тому вдавалось вкривати вироби позолотою? Для цього необхідно одержати солі золота, тобто розчинити благородний метал. Відомо, що золото реагує лише з деякими сильними кислотами та їх сумішами, наприклад, з сумішшю хлоридної і нітратної кислот. Інки кислот не знали, тож брали сіль (джерело хлорид-йонів), селітру (джерело нітрат-йонів) і алюмокалієві квасці, за допомогою яких створювали кисле середовище.
Інший приклад протохімії — технологія виготовлення мила. Не маючи гідроксиду натрію, який використовують у сучасному процесі, миловари заливали деревний попіл водою і кип’ятили суспензію. Мінеральні солі, які містяться в попелі (сода, поташ), створювали лужне середовище. Свідченням того, що луг досить концентрований, було розчинення в ньому... курячого пера (кислотно-основних індикаторів теж ще не було).
Після лекції кожен охочий міг поставити шановному гостю запитання. Виявляється, він вірить в існування життя на інших планетах, для науковця головними рисами вважає працелюбність і відкрите мислення, а надихають його статті в наукових журналах.
Після офіційної частини слухачі спілкувалися з Роалдом Гоффманом (до речі, він володіє сімома мовами, зокрема, українською та російською) і фотографувалися на згадку.
Незважаючи на вік (професору — 78) та статус, нобелівський лауреат «на рівних» говорив зі студентами, постійно усміхався, жваво відповідав на запитання і сам їх ставив.
Приміром, професора у контексті його протохімічних досліджень спитали, як він ставиться до трипільської культури? Не дивно, що американський науковець-хімік про цю давню цивілізацію мало що чув. Але замість того, щоб відмахнутися, мовляв, не знаю, Роалд Гоффман попросив детально розказати про відомості з життя наших пращурів і пообіцяв у найближчий час предметно вивчити тему. І віриться, що нобелівський лауреат сказав це не для красного слівця.
Лишається побажати Роалду Гоффману і надалі бути таким же допитливим, відкритим, комунікабельним і життєрадісним, а тим, хто відвідав лекцію, — стати його гідними послідовниками.
На лекції побувала Тетяна ДРУЖЕНКО, студентка Інституту високих технологій КНУ імені Тараса Шевченка.
На знімку: Роалд Гоффман з автором цих рядків (ліворуч) та студенткою хімічного факультету КНУ імені Тараса Шевченка Юлією Кучковською.
Фото надане автором.
