У Полтаві показали виготовлений за народні кошти пам’ятник видатному українському гетьману Івану Мазепі (на знімку). На Соборний майдан, де він має стояти, з цієї нагоди прийшли сотні полтавців. Серед них було чимало тих, хто здавав свої гроші на монумент: від кількох гривень до кількасот тисяч.
Велична бронзова постать, створена київським скульптором Миколою Біликом, стояла на кузові вантажівки. Адже її тільки-но привезли зі столичного комбінату «Художник», де триметровий бронзовий гетьман «припадав пилом» шість років. Уже готовий і гранітний постамент у вигляді дзвону авторства полтавського архітектора Віктора Шевченка. Пам’ятник планують установити наприкінці листопада — після того, як на Соборному майдані поруч зі Свято-Успенським кафедральним собором УПЦ КП облаштують фундамент і територію довкола.
Хоча, за задумом ініціатора його спорудження, народного депутата минулих скликань, голови обласної організації товариства «Просвіта» Миколи Кульчинського, монумент мали відкрити ще 2009 року. Саме тоді відзначали 300-річчя Полтавської битви, в якій козацьке військо провідника Гетьманщини-України й армія шведського короля Карла ХІІ зазнали нищівної поразки від регулярних частин російського царя Петра І. У жовтні 2005-го оголосили конкурс на краще ескізне вирішення пам’ятника гетьману, в якому переміг згаданий проект.
Підтримуючи цю ініціативу, тодішній президент Віктор Ющенко видав указ про відзначення подій 2009-го, в якому передбачалося «спорудження пам’ятників Івану Мазепі та його соратникам у містах Києві та Полтаві». Шлях до державного фінансування відкривало датоване квітнем 2008 року урядове доручення №567-р. Ні того указу президента, ні доручення Кабміну ніхто не скасовував, але... тодішня облрада, яку очолював керівник обласної організації Партії регіонів Олександр Удовіченко, відмовилася від грошей з держбюджету на пам’ятник.
За таких обставин Микола Кульчинський і «просвітяни» повідомили про збір народних коштів, на який відгукнулися українці від Очакова до Ужгорода й від Донбасу до Чернігова. За лічені місяці зібрали 1 млн. 360 тис. гривень. Однак керівники Полтави у квітні 2009-го ініціювали припинення міськрадою своїх попередніх «дозвільних» рішень до 10 липня. Мовляв, щоб «не дратувати» гостей із Росії, які приїдуть відзначати «ювілей»...
«Диригував» цим українофобським «хором» тодішній міський голова Полтави Андрій Матковський. Яких тільки зачіпок для того, щоб бронзовий Іван Мазепа не з’явився у Полтаві, не вигадували!
Крига нібито скресла тільки тепер. Для того, щоб викупити скульптуру гетьмана у безпосередніх виробників (зібраних раніше коштів не вистачало), нинішній голова ОДА Валерій Головко пожертвував понад 300 тис. грн. зі свого благодійного фонду. Перевезти монумент з Києва допоміг депутат облради Юрій Кривошеєв. Хоча гарантій того, що перед бронзовим Іваном Мазепою не поставлять нових перепон, поки що немає.
— Водночас мусимо пам’ятати про те, що Іван Мазепа постає перед нами в образі освіченого володаря, а не деспота, — зазначив Микола Кульчинський. — Його булава піднята на московську деспотію. А в лівій руці він тримає універсал, яким закликає український народ піти за ним за свою волю. Недарма українців, які поставали проти московської орди, називали мазепинцями. Мазепа повернувся до Полтави, а ми повертаємося до своїх героїв і, власне, до самих себе.
До речі, «мазепинський» день у Полтаві завершився прем’єрою вистави за п’єсою Анатолія Крима «Остання любов гетьмана» в обласному музично-драматичному театрі ім.
М. Гоголя.
Полтава.
Фото автора.
