З холодами до домівок німецьких громадян приходить сажотрус у чорному вбранні. Як і століття чи більше тому. Щоправда, традиційну драбину замінила «комп’ютерна» валізка. Цей візит означає лише одне — на порозі опалювальний період, і спеціаліст має звірити показання лічильників, почистити димоходи, а також, за потреби, підремонтувати радіатори опалення.

 

У холоди виручить пуховик


Опалення — задоволення не з дешевих. Тому у ФРН є спеціальні рекомендації стосовно температурного режиму. Вважається, що вони допоможуть не лише досягти комфортної температури для помешкання, а й заощаджувати. Приміром, удень у вітальні та дитячій кімнаті має бути від 20 до 22 градусів, у ванній — під час купання до 24 градусів, у коридорі, кухні, спальні — від 16 до 18, а у вбиральні її слід довести до мінімуму. Вночі температуру рекомендують знизити на 2—4 градуси. Мабуть, читачеві вже зимно, оскільки ми, українці, не звикли до таких режимів. Та й зробити це важко, адже заснути, коли пара з рота — непросто. Тож виручає пухова або електрична ковдра. Але навіть за такої економії утримання оселі в теплі влітає німцям у чималу копійку.


Немає місця монополії


Аби зекономити, їм доводиться постійно відстежувати ціни, а відповідно — змінювати постачальника енергоносіїв. Так щороку можна заощадити до 20% їх вартості. Це багато чи мало? Вартість куба споживаного газу (тут він обліковується кВт/год.) залежить здебільшого від річного обсягу. Якщо, приміром, на опалення квартири площею 50 кв. м потрібно в середньому близько 5000 кВт/год. газу на рік, що обійдеться у 400 євро, то, знизивши споживання бодай на 500 кВт/год., затрати скоротяться на 80 євро.
Усе це можливо, оскільки на постачання енергоресурсів у ФРН немає монополій. У ланцюжку «виробник — споживач» є також і постачальник. Тут його називають компанією з обслуговування, котру залежно від якості її роботи можна змінити. Але ні обладнання у домі, ні новий лічильник встановлювати не потрібно. Слід лише укласти угоду з компанією. А вона, аби заманити до себе нових клієнтів, пропонує премії та різноманітні преференції. І тільки вона може скласти значну частку економії для кінцевого споживача. Тож кожен власник оселі визначає для себе приватну фірму, яка надаватиме йому послуги, і їх види — не лише щодо сажотруса, а й щодо виду опалення: масляного, водяного, газового.
Обрати постачальника, приміром, на газовому ринку справа непроста. Для цього є державні центри споживачів, котрі допомагають громадянам зробити правильний вибір. Вони наполегливо радять ретельно порівнювати пропозиції фірм-постачальників, що допоможе заощадити істотну суму. Приміром, мешканці, які за рік споживають 20 000 кВт/год., і зазвичай сплачують 1.620 євро на рік, альтернативному постачальнику газу платитимуть 1.100 євро.


Заощаджувати, заощаджувати, заощаджувати


Тарифи на газ, електроенергію, бензин, гаряче та холодне водопостачання «з’їдають» щомісяця із сімейного бюджету середнього громадянина ФРН приблизно 200—250 євро, серед яких 100 євро за опалення, приміром, газове — 0,6—0,7 євро за кВт. Крім того, приблизно 75 євро — за електропостачання, 45 євро — за воду.
До речі, в Німеччині до будівель підводиться тільки холодна вода, ціна якої вища від вартості газу. «Виробництвом» гарячої має опікуватися власник будинку. Для цього є кілька можливостей: газовий, електричний чи на будь-якому іншому паливі котел, котрий використовується для опалення і водночас гріє воду, або електричний проточний нагрівач. Вартість води сплачується за лічильником, також і за водовідведення (2 євро/куб. м) та каналізаційні стоки (понад 3 євро/куб. м), тож вартість 1 куб. м становить майже 6 євро.
Щодо остаточної суми витрат на комунальні послуги, то за рік вона становить приблизно 2.500 євро. Якщо в сім’ї заробляють двоє — у середньому по 1.500 євро на місяць, то вони спроможні сплачувати комунальні послуги, але при цьому мають дуже ретельно стежити за лічильниками, вимикати освітлення, якщо воно не потрібне, чи уникати перенагрівання оселі. Адже тепло розраховується за фактичним споживанням. Оскільки тарифи постійно і швидко зростають, то чимало мешканців його без особливої потреби не вмикають.


Берлін.