Передвиборна кампанія — на фінішній прямій. До голосування залишилися лічені дні, і столиця остаточно потонула в агітаційних матеріалах. Цього разу, за даними ЦВК, за крісло київського міського голови змагатимуться одразу 29 кандидатів. Усе, що тільки можна було, вже обіцяно. Ми зібрали найпопулярніші та найоригінальніші, на наш погляд, обіцянки від потенційних керманичів столиці.

 


Обов’язковий набір елементів


Переважно бачення майбутнього Києва у всіх кандидатів більш-менш однакове: щойно вони прийдуть до влади — життя міста (а часто й усієї країни) нарешті почне змінюватися. Звичайно — лише на краще.
Кістяк більшості програм — «одвічні» обіцянки про боротьбу з корупцією і поліпшення комфорту киян. Обов’язкові пункти — безпечний та зручний громадський транспорт, якісне медзабезпечення, боротьба з хаотичною забудовою центру, збереження парків та скверів, соцзахист малозабезпечених містян.


Ще один абсолютний тренд цьогорічного агітаційного сезону — обіцянка реорганізувати роботу Київради та Київської міської державної адміністрації. Можливих сценаріїв кілька: від ідеї скоротити чиновників міського апарату (кандидати від політсил «Партія рішучих громадян», «Рух за реформи» та «Опозиційний блок») до повної ліквідації КМДА та заміни її на Київську міську адміністрацію (кандидат від Об’єднання «Самопоміч») або ж узагалі на Центр управління містом із можливістю стежити за роботою чиновників в онлайн-режимі через Інтернет (партія «УКРОП»). Серед популярних з-поміж потенційних міських голів кроків — створення київської муніципальної поліції, поліпшення інвестиційного клімату, запровадження максимально прозорих умов для роботи бізнесу. Це все — своєрідний «обов’язковий набір елементів».


Довільна програма


Щодо «довільної програми», то індивідуально оригінальних обіцянок також вистачає. Серед запропонованих новацій, приміром, — ідея запровадити інститут «віце-мера столиці». Це — дітище «Самопомочі» та Сергія Гусовського. Як передбачається, першим заступником міського голови — «віце-мером» — стане кандидат, що посяде друге місце на виборах. Так, мовляв, за управління містом разом з обраним головою відповідатиме і його найближчий конкурент.


Кандидат від «Демократичного альянсу» Василь Гацько обіцяє зробити Київ безбар’єрним та дружнім до родин. Як? По-перше, запропонувавши поступово відмовитися від підземних пішохідних переходів, натомість облаштувавши наземні. А по-друге, передбачивши у парках та скверах місця та інфраструктуру для сповивання та годування немовлят.


Зменшити тарифи через повернення місту контролю над «Київенерго» обіцяє кандидат від «Партії рішучих громадян» Борислав Береза.


Певною мірою його однодумець — лідер партії «Єдність» Олександр Омельченко. У його передвиборних планах — «повернення стратегічних господарських цінностей (ТЕЦ-5, ТЕЦ-6, теплоенергетичних систем, інженерних мереж) громаді міста». «Професіонали мусять повернутися до влади, щоб врятувати Київ від засилля дилетантів та корупціонерів», — скромно натякає на себе у програмі Омельченко. Як справжні професіонали політичної справи, команда «Єдності» традиційно обіцяє киянам збудувати метро на Троєщину та цілу купу соціальних благ: від запровадження муніципальних надбавок медикам та вчителям і пільг для пенсіонерів до створення фонду соціального житла молодим сім’ям та дешевих квартир.


Ще солодші обіцянки — у програмі кандидата від «Опозиційного блоку» Олександра Пузанова. План дій цієї політсили нібито дасть змогу розв’язати найважливіші проблеми киян — «високі ціни, низькі зарплати і пенсії, повселюдну несправедливість, безвідповідальність та дурість». Не пояснюючи як, але всім, хто прописаний у Києві, приміром, обіцяють гарантувати за рахунок бюджету мінімальний дохід не нижче прожиткового мінімуму для столиці. Ще одна новація від «Опозиційного блоку» — пропозиція запровадити плату за в’їзд до столиці автомобілів, не зареєстрованих у Києві.


Майорить оригінальними пропозиціями програма кандидата від «Руху за реформи» Сергія Думчева. Від уже заїждженої обіцянки ліквідувати монополії у сфері ЖКГ, щоб кияни могли обирати, в кого купувати, приміром, світло, воду та газ (!), до ідеї запровадити нову послугу — лікування на виплат. Мовою оригіналу звучить це так: «Страхова медицина... Будь-яке серйозне лікування частково оплачуватиметься з міської казни, а решту можна буде виплачувати за розстрочкою». У деталі, втім, не утаємничують...


А судді хто?


Повні програми кандидатів є на сайтах політсил, які вони представляють. Час ознайомитися з ними ще є. Звичайно, написане там може так і залишитися лише літерами на папері. Але певною мірою це залежатиме від нас.

І від того, чи вимагатимемо ми від них нових лавочок та дитячих майданчиків у дворах перед виборами і професійних управлінських кроків. До того ж які претензії до чиновників навіть теоретично може висувати той, хто навіть не доклав зусиль, щоб прочитати, подумати та оцінити їхні передвиборні гасла. Тож думайте перед тим, як обирати. Аналізуйте інформацію про минулу діяльність кандидатів, їхні колишні обіцянки та рівень їх виконання. Голосуйте за їхні плани та програми, а не гучні гасла, красиві ролики та яскраві борди. А відкликати представників місцевих органів влади, в тому числі й міських голів, право у нас є.