У райцентрі Котельва на Полтавщині біля верби Залізняка урочисто відкрили новий пам’ятний знак. Керівники селища та району, представники громадськості вшанували пам’ять Максима Залізняка — провідника гайдамацького повстання 1768 року, яке ввійшло в історію під назвою Коліївщина. Як відомо, починалося воно на Правобережній Україні, де сільська й міська біднота повстала насамперед проти утисків православних з боку польської шляхти. Досить швидко стихійні заворушення, на чолі яких став колишній запорізький козак, а згодом монастирський послушник Максим Залізняк, переросли у потужне антифеодальне повстання.
Його злякалися й царські урядники на Лівобережній Україні, яка тоді входила до Російської імперії. Тож цариця Катерина ІІ кинула проти гайдамаків регулярні війська. У такий спосіб повстання придушили, а Максима Залізняка заарештували і засудили до катувань та заслання до Сибіру. Однак під час етапування до Росії у тодішній слободі Котельва гайдамацький ватажок за допомогою соратників зумів роззброїти охорону й утекти. За легендами, переховувався він тоді усередині великої верби чи просто у верболозі. Зрештою, його знову схопили і, найвірогідніше, таки доправили на каторгу, де бранець і помер.
Тож і в Котельві згадана верба стала своєрідним символом-оберегом історичної пам’яті народу, який не забув свого захисника. За умов, що йдеться про недовговічне дерево, «дожити» до наших часів воно, звісно, не могло. Тож місцеві мешканці висаджували нові верби як «відгалуження» тієї, легендарної. Останній раз це робили тут кілька років тому. А тепер на місці скромної бетонної плити встановили і новий пам’ятний знак. Ошатну стелу з барельєфними зображеннями атрибутики тих часів і птаха-провісника волі виготовили за проектом молодого архітектора Романа Кучера. Кошти на її виготовлення та встановлення виділили з бюджету селища.
Полтавська область.
