Учора Конституційний Суд (КС) України у формі усного слухання продовжив розгляд справи щодо відповідності Конституції України окремих норм Закону України «Про очищення влади» (закон про люстрацію).
За стінами КС в цей час зібралися декілька десятків активістів (на знімку), які вимагали скасувати розгляд, оскільки цей закон, на їхню думку, не належить до компетенції КСУ, судді не можуть прийняти правове рішення щодо цього питання, тому що частина з них мають бути звільнені у зв’язку з люстраційними заходами.
Також Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк напередодні засідання КС заявив, що чинний склад Конституційного Суду не може розглядати закон про люстрацію, оскільки вісім членів КСУ підпадають під дію Закону України «Про очищення влади». Така заява прем’єра, схоже, підтверджує його невпевненість в тому, що КС визнає норми закону про люстрацію конституційними. Нібито між іншим згадав прем’єр і справу, що перебуває на розгляді в КС, рішення за якою також може бути не на користь влади, — про позбавлення нарахування так званих спеціальних пенсій суддям, прокурорам, державним службовцям та деяким іншим категоріям громадян.
У Конституційному Суді у відповідь прем’єру підкреслили, що судді виконують свої повноваження відповідно до Конституції України і Закону «Про Конституційний Суд України». «Правові і організаційні основи проведення очищення влади (люстрації) визначено в законі про очищення влади. У статтях 2, 3 закону передбачено посади, стосовно яких здійснюються заходи з очищення влади, і відповідні критерії такого очищення. Конституційний Суд України здійснює заходи з організації і проведення перевірки посадових і службових осіб секретаріату КСУ», — зазначили в прес-службі.
Відповідно до Закону України «Про Конституційний Суд України» та Регламенту КСУ, після визнання Конституційним Судом України дослідження матеріалів справи завершеним в усному слуханні, Суд перейде до закритої частини пленарного засідання, на яку вноситься проект рішення у справі. Обговорення та узгодження пропозицій і поправок до проекту рішення відбуватиметься в закритій частині на наступних пленарних засіданнях суду. Рішення Конституційного Суду України приймаються на пленарному засіданні, якщо за них проголосували не менш як десять суддів КСУ.
Нагадаємо, що протягом листопада 2014-го — березня 2015 року до КС надійшло три конституційні подання (два від Верховного Суду України і одне від 47 народних депутатів України) із проханням оцінити конституційність норм закону про люстрацію. КС об’єднав провадження за трьома поданнями в одне конституційне провадження. 16 квітня 2015 року Конституційний Суд України відкрив пленарне засідання з розгляду цієї справи у формі усного слухання.
Окремі положення закону про люстрацію, які, на думку суб’єктів конституційних подань, потребують визначення щодо їх конституційності, зокрема, це є норми про заборону для певних осіб протягом десяти років з дня набрання чинності законом обіймати посади, щодо яких здійснюється очищення влади (люстрація), про необхідність перевірки достовірності відомостей щодо майна, вказаного в декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру, поданій особою за минулий рік, і обмеження зайняття посад особами, які не пройшли такої перевірки.
В обґрунтування своєї позиції суб’єкти конституційного подання зазначали: окремі положення закону про люстрацію порушують принцип індивідуальної відповідальності, передбачають застосування люстраційних заходів до особи лише на підставі зайняття нею певної посади в певний проміжок часу; застосування до суддів люстраційних заходів є фактично додатковою до визначених Конституцією України підставою для звільнення судді з посади; наявність поряд із Законом України «Про очищення влади» також Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні», яким уже передбачено проведення щодо суддів перевірки стосовно прийнятих ними рішень під час подій на Майдані; фактично криміналізують діяння, які на момент їх вчинення були правомірними, що свідчить про можливість зворотної дії закону в часі; презюмують винність осіб у здійсненні заходів з узурпації влади, підриві основ національної безпеки і оборони України, протиправного порушення прав і свобод людини, що фактично означає здійснення парламентом функції правосуддя; порушують право доступу до державної служби чи служби в органах місцевого самоврядування, яке випливає із загального права на працю, права вільного вибору професії і роду занять; є дискримінаційними стосовно громадян за політичною, професійною та професійно-освітньою (отримали освіту в сфері органів державної безпеки) ознаками.
Не зайвим було б нагадати що на початку лютого цього року голова Венеціанської комісії (Європейська комісія за демократію через право) Джанні Букіккіо заявив про необхідність доопрацювання закону про очищення влади і приведення його у відповідність з європейськими стандартами. Букіккіо зауважив, що це «поганий закон» і Венеціанська комісія дуже критична в оцінках щодо нього. Водночас голова Венеціанської комісії також висловив думку, що процес люстрації варто було б зупинити.
Урядові напрацювання щодо зміни закону про люстрацію, в разі їх прийняття парламентом, не розв’яжуть проблеми усунення в законі певних недоліків — констатували пізніше в Венеціанський комісії. Мін’юст України продовжує роботу щодо внесення змін до закону про люстрацію і сподівається, що це буде зроблено до кінця нинішнього року.
Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.
