Завтра — день вибору!
На дільницях громадяни отримають від двох до шести бюлетенів, залежно від типу населеного пункту. Крім депутатів сільських, селищних, міських, районних та обласних рад, обиратимуть також і сільських, селищних та міських голів. Теза: не піду на вибори, бо місцева влада нічого не вирішує, відходить у минуле. Адже у рамках децентралізації саме місцеві громади отримають більше повноважень і можливостей. Від них залежатиме, як розвиватиметься країна далі. Бо добре відомо: успішна країна складається з успішних сіл, селищ і міст.
Сама кампанія, хоча й була невеликою за термінами, перетворилася на запеклу та дещо агресивну боротьбу за голоси виборців. На думку експертів, це пов’язано з процесами децентралізації та регіоналізації української політики. Адже нові повноваження місцевих рад, які вони отримають у ході реформи — це не лише новий ресурс для місцевих політиків, а й для економічних кланів і надбудованих над ними великих загальнонаціональних політичних партій. По суті, це боротьба за нову систему влади на місцях. Це жорстке протиборство відбувалося на тлі адміністративного ресурсу та різного роду підкупу виборців. Утім, коли є армія бідних, завжди знайдеться «маршал гречка», вважає директор Інституту глобальних стратегій, політолог Вадим Карасьов. Але це зовсім не означає, що правоохоронні органи мають дивитися на ці порушення крізь пальці.
Державний бюджет на проведення місцевих виборів виділив понад 1 млрд. 180 млн. гривень. Водночас, за підрахунками експертів Комітету виборців України та видання Depo. ua, сукупні витрати найбільших партій на місцеві вибори можуть сягнути двох мільярдів гривень. Щоправда, підрахувати такі витрати остаточно складно, адже фінансування не завжди відбувається прозоро — з виборчих фондів. Хоча під час обговорення нового закону про місцеві вибори, політичну рекламу збиралися заборонити зовсім. І це було б правильно. По-перше, політикам від гучних гасел довелося б переходити до конкретних справ, спілкуватися безпосередньо з виборцями, пропонувати програми. По-друге, зекономило б гроші. По-третє, напевно, позбавило б нас таких «перлів», як реклама одного з кандидатів на посаду міського голови Слов’янська: «Любитиму Слов’янськ як Неля». Пояснювати хто така «Неля», очевидно, немає сенсу. Як і те, що вона досі перебуває під арештом і звинувачується «в зазіханні на територіальну цілісність і недоторканність України, що спричинило загибель людей, створенні терористичної групи». За такими звинуваченнями екс-міському голові загрожує довічне ув’язнення. Очевидно, такій рекламі має бути дана не лише моральна оцінка, а й юридична.
А поки глава держави закликає народних депутатів ухвалити зміни до законодавства щодо посилення відповідальності за підкуп виборців, партії розписують у своїх бюджетах на це окремі статті. За даними КВУ, на купівлю голосів доведеться витратити: в малому місті обласного значення — 100 тисяч грн., у малому місті районного значення — 10 тисяч, у великому місті — 600 тисяч. Підкупом не гребують представники більшості політичних сил, у тому числі й провладних. Щоправда, там обіцяють провести серйозну чистку місцевих осередків, адже, зауважують: під час проведення понад тисячі виборчих кампаній помилки неминучі.
Що й казати: продуктові пакети й досі «в ходу», але креативність деяких кандидатів просто зашкалює. То за їх участі ліфти у будинках освячують, то від імені благодійних фондів організовують екскурсії або табори для літніх людей. Ремонти в садочках проводять.
Утім, вражає позиція й деяких виборців. Відповідно до останніх опитувань, проведених Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва та Київського міжнародного інституту соціології, 74% громадян — проти підкупу виборців, а 13,5% готові продати свій голос. З них 2% — «за кого завгодно і за будь-які гроші», 4,5% — «якщо буде влаштовувати сума» і ще 7% готові взяти гроші «від свого» кандидата. Опитування проводилося з 8 по 20 жовтня в 110 населених пунктах в усіх областях, окрім Криму і тих територій Донбасу, які Україна не контролює. Було опитано 2040 респондентів за квотною вибіркою, похибка якої не перевищує 2,3%.
У цьому сенсі досить повчальною може стати історія про ромів, які не могли відмовити жодному з кандидатів, від усіх отримували подарунки в обмін на обіцянку проголосувати. Як обіцяли, так і зробили — у бюлетені поставили галочки проти всіх кандидатів, від яких отримували дари. Відтак, бюлетені були визнані недійсними. Це, можливо, й жарт. Але, однак, мораль тут очевидна: вибір є завжди. Потрібно лише не боятися його зробити. Адже ми самі будуємо своє майбутнє.
Довідково
У містах із кількістю виборців понад 90 тисяч, де жоден кандидат на посаду міського голови не отримає за підсумками виборів 25 жовтня понад 50% голосів виборців, 15 листопада відбудеться другий тур голосування. В Україні 44 міста з кількістю виборців понад 90 тисяч. Щоправда, дев’ять із них перебувають на території анексованого Криму і окупованих територій Донецької та Луганської областей.
ПАМ’ЯТКА ВИБОРЦЮ
У бюлетені спершу великими літерами вказано повну назву місцевої організації політичної партії. Після неї у дужках ім’я лідера списку (перший номер виборчого списку) до відповідної місцевої ради, якого буде обрано автоматично в разі подолання партією виборчого бар’єра в 5%. Потім великими літерами наприкінці вказується ім’я кандидата від відповідної партії у вашому виборчому окрузі.
Виборець має поставити лише одну позначку — хрестик чи галочку в бюлетені. У такий спосіб він одночасно голосує за партію, лідера списку та відповідного кандидата у депутати в окремому виборчому окрузі. Якщо у бюлетені більш як одна позначка або жодної — документ вважається недійсним.
Виборчі дільниці працюватимуть з 8-ї ранку до 20-ї години вечора. На дільницю потрібно йти з документом, що посвідчує особу — паспортом громадянина України.
Факт
З 2014 року в Україні введено відповідальність для тих, хто скуповує голоси, і для самих виборців. Виборця, який продав свій голос, штрафуватимуть на суму від 3100 до 5400 гривень. Тих, хто підкуповує виборців, каратимуть обмеженням волі на строк до 3 років або позбавленням волі на той самий строк без права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю також на строк до 3 років. Станом на 20 жовтня 2015 року до правоохоронних органів надійшло 2356 повідомлень про порушення виборчого законодавства. Інформація про 187 з них вже внесена до Єдиного реєстру досудових розслідувань. 255 інформацій працівники органів внутрішніх справ перевіряють.
На знімку: парламентські вибори 26 жовтня 2014 року.
Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА з архіву «Голосу України».
