Сьогодні у Польщі «виборча тиша» перед завтрашніми парламентськими виборами. Їх результат визначить політику нашого західного сусіда і стратегічного партнера на найближчі чотири роки, зокрема, стосовно нашої держави. За даними опублікованих учора соціологічних опитувань фірми «Vіavox CCC», лідери електоральних симпатій не змінилися. Перемогу обіцяють опозиційній «Право і справедливості», яку підтримують 31,24% виборців. Партії влади (Громадянська платформа) пророкують 22,35%. Ще п’ять партій проходять 5-відсотковий бар’єр, але не набирають більше 9 відсотків підтримки.
Під час цієї кампанії тема України не була популярною. Аналіз дискусій, а також теледебатів, що відбулися цього тижня, дає підстави вважати, що, незважаючи на далеку від стабілізації ситуацію на Донбасі, яку місцеві аналітики однозначно трактують як одну із найсуттєвіших загроз для безпеки РП, «східна політика» так і не стала предметом серйозного обговорення. Це разюча зміна в порівнянні з цьогорічною президентською передвиборною кампанією, в ході якої політика щодо України, Росії, безпеки Польщі та її східних кордонів була серед провідних тем. «Східна політика ніколи не була особливо популярною і не становила особливого інтересу в ході передвиборних кампаній. Не змінили цього Революція Гідності і збройна агресія Росії проти України», — відзначає керівник програми «Відкрита Європа» Фонду імені Стефана Баторія Ґжеґож Ґромадзкі, представляючи висновки завершеного днями дослідження «Парламентські вибори 2015 року: виборчі комітети і «східна політика».
Тож чого слід сподіватися після виборів 25 жовтня і вже більш, ніж певної, зміни правлячої коаліції? Усі прохідні політичні сили (за винятком однієї) погоджуються з основними пріоритетами «східної політики», які Варшава реалізує впродовж останніх 25 років. У разі приходу до влади кожна з цих сил планує розвивати співпрацю з Україною та іншими східними сусідами ЄС, однак не обіцяючи їм швидкого членства в Євросоюзі. Водночас не слід розраховувати на підтримку розширення НАТО на схід. Навіть Громадянська платформа, яка не виключає такої можливості, ставить такі вимоги, що їх жодна країна-кандидат не зможе виконати в короткостроковій перспективі. Жодна з політичних сил, які відповіли на анкету Фонду імені Стефана Баторія, не хоче зміни «нормандського формату» переговорів щодо врегулювання на сході нашої держави. Всі політичні сили наголошують на необхідності керуватися у зовнішній політиці принципом безпеки власної держави.
Варшава.
