У четвер увечері й у ніч на п’ятницю бойовики обстріляли наші позиції із гранатометів і стрілецької зброї в районі н. п. Піски, Опитне й Широкине, повідомляє прес-центр АТО. При цьому українські військовослужбовці, дотримуючись Мінських домовленостей, на провокації терористів не реагували й вогонь у відповідь не відкривали.

У Генштабі ЗСУ називали порушення гібридами режиму тиші прецедентом, який створює передумови для зриву Мінських домовленостей.
Спікер прес-центру штабу АТО Леонід Матюхін, коментуючи ситуацію, заявив, що після прибуття на Донбас чергового путінського «гумконвою» наші військові очікували посилення обстрілів і були до цього готові. На його думку, Тристороння контактна група найближчим часом обговорить цей інцидент і визначить, чи вплине він на подальший процес відведення техніки від лінії розмежування. Нагадаємо, її чергова зустріч анонсована на 27 жовтня.
Водночас терористи продовжують по-своєму відводити озброєння, маскуючи його й ховаючи в так звані відстійники. За оперативним даними групи «Інформаційний спротив», такі сховища помітили на околиці Донецька (10 танків і понад 20 ББМ), у центрі Луганська зосереджено 24 танки, майже 40 одиниць автотранспорту й 18 ББМ різного типу тощо.
Маніпуляції терористів з військовою технікою зауважують і міжнародні спостерігачі. Так, верифікатори ОБСЄ зафіксували відсутність озброєння самопроголошених «ЛНР» і «ДНР», яке було відведено від лінії розмежування, у місцях їх імовірної дислокації. Про це вчора на брифінгу заявив заступник голови місії ОБСЄ в Україні Олександр Хуг. «Ми сподіваємося, що відведення озброєння допоможе посилити режим припинення вогню... Ми одержали доступ до місць відведення з боку «ЛНР», але зафіксували відсутність (відведеного раніше озброєння). Так само й у «ДНР», — сказав він.
Крім того, за словами Хуга, не було деякого озброєння й у місцях дислокації озброєння української сторони. «Для того щоб полегшити наше завдання, ми готові відкрити нові патрульні бази. Ми відкрили дві на українському боці й одну — у зоні, яка контролюється «ЛНР», — додав Олександр Хуг.
Очевидно, войовничі сепаратисти досить своєрідно трактують пункти угоди, підписаної в Мінську. Утім, без «ЦУ» від шефа із Кремля вони навряд чи ризикнули б на власну інтерпретацію. Інтерес же Москви нині лежить у політичній площині — змусити Київ змінити Конституцію за їхнім лекалом, щоб легалізувати терористичні анклави «ДНР»/ «ЛНР» у складі України. Свої «привіти» на задану тему Путін передав, виступаючи на сесії міжнародного клубу «Валдай». Шеф гібридів вважає, що Україна має прийняти закон про амністію (цією вимогою представники «ДНР»/«ЛНР» шантажували в Мінську, поставивши на кін обмін полоненими) і прислухатися до пропозицій «невизнаних республік».
І хоча більшість військових експертів вважає, що активні бойові дії на сході нашої країни найближчим часом малоймовірні, судячи з гібридної практики «тиску» на Банкову в ухваленні потрібного політичного рішення, Путін може дати команду «фас» гарматам і танчикам постріляти для більшої переконливості.