У німецько-українському економічному форумі, котрий днями відбувся у Берліні, взяли участь підприємці, політики, державні діячі — загалом понад 600 осіб. На відкритті виступили Канцлер Німеччини Анґела Меркель і Прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк.
У підсумку ухвалено важливі документи, котрі, за висновками експертів, впливатимуть на долю не лише однієї країни, а й країн-членів Євросоюзу. Крім створення Німецько-української торговельної палати і численних угод між підприємствами двох країн, Європейський банк реконструкції і розвитку надав Україні кредит — 300 мільйонів доларів, котрий дає змогу не лише без проблем пройти опалювальний сезон, а й забезпечить створення нових прозорих схем постачання вуглеводнів.
Про важливість події годі й казати, адже переговори про це були тривалими і складними — через незгоду української сторони з умовами банку-кредитора, який вимагав від владних структур відмовитися від контролю над НАК «Нафтогаз». Проте зрештою Київ пішов назустріч кредиторам. Про це заявив прем’єр Арсеній Яценюк: «Усе, відтепер в Україні немає непрозорих контрактів. Відтепер в Україні немає компаній з цілком непрозорою власністю, які торгували газом на десятки мільярдів доларів США. Відтепер в Україні немає газових олігархів. В Україні є прямі угоди між Україною і країнами-членами Європейського Союзу».
Ця заява позитивно вплинула на сприйняття нашої держави учасниками форуму. Втім, німецьких інвесторів передовсім цікавили питання фінансової стабільності. Відповіді саме на це запитання вони очікували від глави уряду. Арсеній Яценюк намагався пояснити, що уряд стикнувся із сотнями кишенькових банків, які довелося ліквідовувати. «У нас упродовж останніх двох місяців відзначається позитивна динаміка із вкладення депозитів в український банківський сектор. Це означає, що ситуація стабілізується», — запевнив він. Велика увага приділялася і проблемам боротьби з корупцією, зокрема у судовій системі. Прем’єр-міністр у цьому питанні був лаконічний: «Позиція українського уряду полягає у необхідності заміни всіх дев’яти тисяч українських корумпованих суддів».
Такі заяви у присутності представників німецької політики та бізнесу зобов’язують до їх неухильного виконання, вважає голова правління Східного комітету німецької економіки Райнер Лінднер. Зокрема, стосовно судової реформи він зауважив: «Незважаючи на те, що багато працівників юстиції були звільнені, але досі не було жодного випадку, коли б відкривалося судове провадження проти корупціонерів».
Ще скептичніше прокоментував спроби подолати корупцію в Україні німецький менеджер, доктор наук Йоганес Посс: «Усе, що ми чуємо, — зовсім не надихає. Адже неможливо змінити всю юридичну галузь. Це було б добре, але це неможливо. Крім того, йдеться не лише про одну галузь, йдеться про заміну усього державного управління. Після Другої світової війни Німеччині також не вдалося змінити усю юридичну систему. Це було б добре, але неможливо».
Утім, попри критичне, а почасти й скептичне сприйняття ситуації в Україні, німецькі інвестори все-таки не відкидають можливості вкладати кошти в розвиток її економіки. Але трохи... пізніше.
Берлін.
