Меджліс хочуть визнати екстремістською організацією
Заборонити не можна залишити. У цьому реченні російська правоохоронна система ставить крапку чи кому одразу після першого слова — «заборонити».
Йдеться про діяльність меджлісу — найвищого представницького органу кримських татар, який виступає захисником прав свого народу не тільки в Україні, а і за її межами.
Наступили на болюче місце
Днями Громадська палата РФ звернулася до генпрокурора Росії із проханням перевірити на екстремізм меджліс.
Пов’язане це із гро-мадською блокадою адміністративного кордону з Автономною Республікою Крим, територія якої визнана окупованою. Учасники акції здійснюють заходи із недопуску до Криму вантажного автотранспорту й навіть легкового, навантаженого як продуктами харчування, так і іншими товарами.
Генпрокуратура РФ, безсумнівно, почне проводити перевірки на прохання «громадськості», і, якщо треба, то ознаки «екстремізму» обов’язково знайдуть. Що це спричинить? Насамперед обшуки, прослуховування телефонів і багатогодинні допити.
Громадяни України — а кримські татари, як і багато інших кримчан, вважають себе саме українськими громадянами, незважаючи на те, що й були змушені отримувати російські паспорти — зазнаватимуть переслідувань з політичних мотивів.
Проти цієї активної частини кримського співтовариства і спрямовано черговий удар з боку тепер уже громадських російських структур.
Адже не секрет, що громадська, або, як її ще частіше називають, продовольча блокада, не мала, та й не могла мати економічного ефекту. Так, з 20 вересня цього року вантажні фури в Крим не пропускають, але товарів, у тому числі й продовольчих, на півострові не поменшало. Просто російські постачальники почали більше возити своїх товарів із Краснодара, Мурманська, Ростова та інших міст.
Однак блокада й не ставила головною своєю метою економічні мотиви: в першу чергу вона є політичною акцією.
Про це каже і глава меджлісу, народний депутат Рефат Чубаров.
За його словами, громадська акція з блокади Криму, ініційована лідерами кримських татар, повернула у світовий простір не тільки тему анексії півострова, а й тему України.
За словами Чубарова, акцію необхідно продовжувати до повної деокупації Криму, повернення його під контроль української влади та залишення російськими військами території півострова.
Кримськотатарському народу, нарівні з вірменами, болгарами, греками і німцями, довелося пережити трагічні роки сталінської депортації в 1944 році і довгий шлях повернення на батьківщину.
Усі ці роки кримські татари змушені були доводити своє історичне право проживати на рідній землі, оскільки іншої Вітчизни, крім Криму, в них немає. Можна згадати видатних діячів правозахисного руху в тодішньому СРСР, які добивалися реабілітації кримськотатарського народу. Це й генерал Петро Григоренко, і академік Андрій Сахаров, і журналіст В’ячеслав Чорновіл, і багато інших. Це, звісно, і Мустафа Джемілєв, який провів у радянських в’язницях понад 15 років свого життя у боротьбі за права власного народу. Із цими, найчастіше розрізненими, групами дисидентів не зміг справитися наймогутніший у світі репресивний апарат радянської системи.
Під прицілом — усі інакомислячі
Обвинувачення в «екстремізмі» видаються безглуздими. Від самого початку своєї діяльності меджліс і його лідери заявляли про ненасильницькі методи боротьби за свої права. З цією метою вони добивалися участі в органах як представницької, так і виконавчої влади в Криму. Іншими словами, меджліс ніколи екстремізмом не займався, і взагалі це слово не входить і не входило до лексикону кримських татар. Про насильство цей народ знає не з чуток, і застосувати його щодо хоч би кого ніколи не зважиться, за винятком, звичайно, захисту своєї батьківщини. Йдеться про створення батальйону «Крим», який перебував у зоні АТО й сформований в основному з вихідців із півострова.
Однією з перших на звернення «громадських працівників» відреагувала «прокурор Криму» Наталя Поклонська, яка безапеляційно заявила, що допускає визнання меджлісу «екстремістською організацією».
ФСБ і прокуратура приділяють підвищену увагу активістам як меджлісу, так і українських організацій. Постійні інциденти із прапорами України, які, з’ясовується, не можна розгортати в Криму. Покладання квітів до пам’ятників Тарасу Шевченку й Богдану Хмельницькому взагалі прирівнюється до екстремізму, а учасників покладання притягають до адміністративної відповідальності.
У відповідь на випади з боку російських силовиків перший заступник голови меджлісу Наріман Джелял заявив, що вважає обвинувачення російської сторони неправомірними, оскільки організація не чинила й не робить ніяких протизаконних дій у Криму або десь у Росії. Він також упевнений, що у випадку заборони діяльності меджлісу в РФ буде знайдено інші форми громадської діяльності.
«Цим рішенням вони дадуть у руки опонентам факт, що підтверджує колосальне обмеження на свободу слова, на свободу громадської діяльності в Криму», — відзначив Н. Джелял.
Зустрічаючись із дослідниками з німецького товариства зовнішньої політики і Центру трансатлантичних відносин Університету Дж. Хопкінса, лідер кримських татар Мустафа Джемілєв говорив про посилення репресій на півострові й те, що громадяни України в Криму нині позбавлені права вільного висловлення думки. Джемілєв заявив, що ситуацію можна виправити тільки за допомогою «впливу на Москву».
«Якщо ми хочемо, щоб у світі була повага до права, не було міжнародного бандитизму й хуліганства, всі цивілізовані країни повинні об’єднатися проти цієї агресії», — сказав громадський діяч.
Крим.
Довідка
Меджліс, який був сформований після початку масового повернення кримських татар на півострів на початку 1990-х років, оголосив себе правонаступником Номана Челебіджихана, першого глави уряду Кримської Народної Республіки й першого муфтія Криму, розстріляного більшовиками в 1918 році.
Довідка
У лютому 2014 року президент РФ Володимир Путін підписав закон, який посилює мінімально можливе покарання за злочини, пов’язані з екстремістською діяльністю. Відповідно до внесених поправок у Кримінальний кодекс РФ, публічні заклики до екстремізму обійдуться в 300 тис. рублів штрафу замість 100 тисяч, або в чотири роки позбавлення волі замість колишньої норми — до трьох років.
Крім того, за статтею 282 («розпалювання ненависті або ворожнечі чи приниження людської гідності») збільшено із двох до чотирьох років термін примусових робіт, мінімальна сума штрафу збільшена з 100 до 300 тисяч рублів. Також посилена міра покарання за статтею про організацію екстремістського угруповання. Суму штрафу збільшено до 500 тисяч рублів, а термін позбавлення волі може становити до шести років (у колишній редакції — до чотирьох років).
Фото автора.
