Сьогодні — День визволення України від фашистських загарбників

ґМинулої неділі виповнилося 95 років від дня народження національного героя кримськотатарського народу, знаменитого льотчика-аса Амет-Хана Султана. Він воював у небі Молдови, України, Росії, Білорусі, Німеччини. У Парижі на постаменті його пам’ятника написано: «Льотчик від Бога».

Його славне ім’я, окрім усього іншого, цікаве в контексті дискусій про те, чи називати нам радянсько-німецьку війну вітчизняною, чи ні. Адже коли йдеться про вітчизну цього героя, то його звуть своїм, окрім кримських татар, і українці, і росіяни, і дагестанці, звідки родом його батько. Також часто його називають просто радянським льотчиком, натякаючи на ще одну (нібито універсальну) вітчизну. Це дуже зручно — коли не хочеться зайве нагадувати про долю кримськотатарського народу.
Але от що прикметно (і зовсім не типово для радянської бюрократичної практики): в офіційних документах лишилося ім’я й прізвище героя, але немає по батькові. Тобто питання «отчества», а отже, й «отєчества» ніби провисає. Він відомий як Амет-Хан Султан, але також і як Султан Амет-Хан. Де тут ім’я, а де прізвище? За традицією, в Російській імперії (і в СРСР) прізвище «інородців» утворювали від імені батька. Майбутнього льотчика звали Амет-Ханом. А батька — Султаном. Отже, наш герой мусив би іменуватися Амет-Ханом Султановичем Султановим. Але звався просто Амет-Ханом Султаном. А від середини війни в нагородних документах ім’я й прізвище міняються місцями: Амет-Хан — прізвище, а Султан — ім’я (в житті його й далі звали Аметом). Є версія, що таким чином він сам демонстрував належність до свого народу. Мовляв, ось Герой Радянського Союзу — з явно татарським прізвищем Амет-Хан! Можливо, він мав надію, що це захистить його батьків від депортації.
Ця історія вже хрестоматійна. Після боїв за визволення Криму від німців, де Амет-Хан особливо відзначився в небі над Чорним морем і Севастополем, його відпустили на три дні побачитися з рідними в Алупці. І саме на ті три дні припала депортація кримських татар як «зрадників і пособників окупанта». Потім цей сюжет ліг в основу знаменитого фільму Ахтема Сеїтаблаєва «Хайтарма».
Справді, Амет-Хану вдалося добитися, щоб батьків не депортували. Втім, згодом, уже після війни, коли померла мати й двічі Герой приїхав, щоб поховати її, то не зміг знайти в Криму жодної татарки, яка могла б, за звичаєм, обмити покійницю, і йому довелося робити це самому. Бо Вітчизна була порожня від народу. Коли кримські татари почали писати до ЦК КПРС петиції про повернення на батьківщину, він теж ставив свій підпис під ними.
Не варто фантазувати, що б він сказав тепер, коли його вітчизна знову окупована. Він мав тверду солдатську вдачу й не любив дешевих рішень. Якось, уже після смерті Сталіна, Амет-Хану порадили поміняти його звання лауреата Сталінської премії на лауреата Державної премії. Він відмовився: «У двері задом не заходять!»
...У Росії ще нещодавно досить своєрідно згадували Амет-Хана: його називали «русским» чи «дагестанським» льотчиком. Тепер вже називають і кримським татарином. Мабуть, національність героя вже не проблема — після того як його Батьківщину знову вкрадено.

Довідково 

Амет-Хан Султан народився 25 жовтня 1920 року в Алупці, в Криму. Після школи-семирічки працював слюсарем. 1939 року вступив до 1-ї Качинської військової авіашколи під Севастополем, яку закінчив 1940-го молодшим лейтенантом. Війну зустрів під Кишиневом. Перший бойовий виліт — 22 червня 1941 року. Воював над Південною Україною, брав участь у Сталінградській битві, в повітряних боях над Кубанню й Донбасом. Після визволення Таганрога і Мелітополя отримав звання Героя Радянського Союзу. Останній повітряний бій провів 29 квітня 1945 року над Берліном.
Загалом мав 603 бойові вильоти, особисто збив 30 літаків противника і ще 19 у групових боях. 30 червня 1945 року вдруге удостоєний звання Героя Радянського Союзу. Після війни служив випробувачем, був єдиним радянським льотчиком, що випробував понад 50 типів літальних апаратів. Брав участь у підготовці перших радянських космонавтів. Загинув 1 лютого 1971 року у випробувальному польоті. Похований у Москві.
2002 року іменем Амет-Хана Султана названо малу планету Сонячної системи № 6278, відкриту у Кримській астрономічній обсерваторії.