Комітет Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції на своєму засіданні заслухав інформацію Міністерства оборони України щодо запобігання корупційних ризиків під час будівництва, придбання житла для військовослужбовців Збройних Сил України.
Заступник міністра оборони Юрій Гусєв повідомив, що для забезпечення житлом військовослужбовців Збройних Сил України Міністерство оборони цього року отримало рекордну кількість бюджетних призначень — 1 мільярд 140,5 мільйона гривень за програмою забезпечення житлом військовослужбовців. Однак ці бюджетні кошти змогли розпочати використовувати лише з липня цього року. До кінця року в оборонному відомстві передбачають освоїти майже 600 мільйонів гривень. У вересні було прийнято постанову Кабінету Міністрів про можливість виплати грошової компенсації тим, хто перебуває у житловій черзі. Механізми виплати таких компенсацій нині розробляють в оборонному відомстві.
Водночас урядовець визнав, що процедури закупівлі житла досі є не прозорими. То пропонується закупляти квартири за значно вищими цінами, аніж ринкові, то з’являються якісь спеціальні «агенти», які пропонують послуги щодо підготовки документів для участі будівельних компаній у тендерах Міноборони для закупівлі житла. Заступник міністра запевнив, що Міноборони не має жодного відношення до дій подібних «агентів» і проводить закупівлю житла на відкритому конкурсі, який хочуть перевести на електронну платформу. Заступник міністра запропонував за результатами засідання комітету утворити спільну робочу групу за участю депутатів та представників правоохоронних органів для унеможливлення «потенційних проявів корупції в Міноборони».
Головний військовий прокурор України Анатолій Матіос поінформував, що станом на жовтень із виділених 1 мільярда 140 мільйонів гривень на закупівлю житла для військовослужбовців отримано 710 мільйонів гривень, із них використано — 111 мільйонів гривень, не використано — 598 мільйонів. Військовий прокурор висловив стурбованість, що ці кошти до кінця року можуть не встигнути ефективно та результативно освоїти. А якщо ці гроші не використають до кінця року, вони повернуться до Держказначейства, і до бюджету наступного року не потраплять. За словами А. Матіоса, закуплено 390 квартир для військових. Тоді як у черзі на житло перебуває понад 41 тисяча військовослужбовців, у тому числі й учасники АТО. «Навіть за такого фінансування чергу вдасться подолати через 60 років», — заявив військовий прокурор.
А. Матіос звернувся до депутатів щодо можливості ухвалення змін до закону про прокуратуру та запровадити на особливий період АТО право прокуратурі для перевірки використання державних коштів і право звертатися до суду без сплати державного мита, і поскаржився, що у військовій прокуратурі бракує прокурорів.
Міноборони звернулося до народних депутатів із проханням передбачити у Державному бюджеті на 2016 рік асигнування на закупівлю житла для військовослужбовців не менше, ніж цьогоріч, або й збільшити ці видатки.
Депутати висловили низку власних запитань і застережень. Олег Барна запропонував надавати військовослужбовцям не «халявне житло», а державні гарантії пільгового кредитування, і першочергово забезпечити житлом родини загиблих. Ігор Попов наголосив на потребі до кінця року освоїти Міноборони вже виділені кошти та виконувати контрольну функцію парламентського комітету — адже хоча Рахункова палата надала висновки щодо зловживань під час закупівлі житла для військовослужбовців, однак жодної кримінальної справи прокуратура не порушила. Ігор Луценко підкреслив, що необхідно добитися покарання винних у зловживаннях. Юрій Тимошенко запропонував надати право громадським організаціям учасників АТО контролювати розподіл житла. А Володимир Парасюк заявив, що в його окрузі жоден простий солдат-учасник АТО ще не отримав від Міноборони квартиру. Депутати також пропонували як альтернативу забезпеченню безоплатним житлом — надання службового житла чи кредитування для будівництва на власних земельних ділянках.
Комітет рекомендував Міноборони перейти на забезпечення військовослужбовців службовим житлом і затвердити концепцію щодо виплати компенсацій на житло.
На засіданні комітету заслухали й інше резонансне питання — про справу «діамантових прокурорів» — заступника керівника Головного слідчого управління Генпрокуратури Володимира Шапакіна і заступника прокурора Київської області Олександра Корнійця, котрих підозрюють в отриманні мільйонних хабарів. Заступник Генерального прокурора України Віталій Касько заявив, що нині чиниться тиск на тих, хто ініціював і розслідує цю справу, зокрема, і з боку Генпрокурора. Перший заступник Голови СБУ Віктор Трепак також визнав, що є «потужна протидія розслідуванню цієї справи», однак деталі не розголосив, посилаючись на таємницю слідства, і пообіцяв їх оприлюднити після завершення розслідування. «Ми зробимо все, щоб ця справа була в суді й по ній був вирок», — пообіцяв В. Трепак.
У свою чергу, народні депутати наголошували на потребі прискорити розслідування та передати справу до суду. Комітет ухвалив рішення звернутися до Голови Верховної Ради України Володимира Гройсмана з проханням запросити Генерального прокурора Віктора Шокіна виступити в парламенті з інформацією про розслідування справи «діамантових прокурорів» і поінформувати про оприлюднені факти тиску Президента України. Комітет також звернувся до Генпрокурора щодо забезпечення умов незалежності слідства у справі «діамантових прокурорів».

 

 

 

Голова Комітету Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції Єгор Соболєв, заступник міністра оборони Юрій Гусєв та головний військовий прокурор Анатолій Матіос (зліва направо).

Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.