Українська сторона презентувала на зустрічі Тристоронньої контактної групи (Україна-Росія-ОБСЄ) у Мінську, яка відбулася 20 жовтня, проект документа, що регламентує застосування чинних законів до місцевих виборів на непідконтрольних Києву територіях Донбасу. Про це повідомив спецпредставник ОБСЄ Мартін Сайдік. За його словами, члени політичної підгрупи обмінялися думками «щодо робочого документа про умови проведення місцевих виборів в окремих районах Донецької і Луганської областей та продовжили розробку елементів проекту місцевих виборів». На думку Сайдіка, зарано говорити про те, що сторони (а йдеться, мабуть, про представників так званих ДНР/ЛНР, які брали участь у переговорах) не можуть досягти консенсусу з цього питання. Мовляв, процес триває...
У свою чергу представник України в політичній підгрупі Тристоронньої контактної групи Роман Безсмертний заявив, що Київ наполягає: вибори на окупованих територіях можуть відбутися за чинним законом про місцеві вибори з певними корективами. При цьому даний процес має включати політичний плюралізм, свободу ЗМІ тощо. Безсмертний акцентував увагу на тому, що вибори на Донбасі можливі лише після повного виконання обох Мінських протоколів, розмінування, демілітаризації, виведення незаконних збройних формувань, іноземних військ, відновлення контролю української держави над відповідною територією.
Народний депутат Ірина Геращенко, яка представляє Україну в гуманітарній підгрупі, озвучила ще одну офіційну позицію — у виборах місцевих рад окремих районів Донецької і Луганської областей повинні взяти участь переселенці, які залишили свій регіон через російську агресію.
Така принципова позиція української сторони вочевидь засмутила представників квазіутворень, яких Москва щосили намагається зробити повно-правними учасникам переговорів з мирного врегулювання ситуації на Донбасі. Їхній план із шантажем (звільнення полонених взамін на прийняття закону про амністію), озвучений минулого тижня, не пройшов. Київ розмовлятиме на цю тему лише після виборів, а не до, як на те розраховували терористи. Судячи із заяв прес-служби представника «ДНР» на мінських переговорах Дениса Пушиліна, їх непокоїть «мажоритарна виборча система, адміністрування виборів, вимоги до кандидатів, неучасть політичних партій, порядок акредитації ЗМІ». Єдиним поки що пунктом, який не викликав розбіжностей сторін, залишається необхідність моніторингу міжнародних спостерігачів за виборчим процесом.
Наступне засідання Тристоронньої контактної групи анонсоване на 3 листопада.
Крім політичних аспектів, на зустрічі в білоруській столиці обговорювали болючу тему звільнення заручників. Згідно з Мінськими угодами, цей процес має проходити у форматі «всіх на всіх». Однак бойовики вже кілька разів зривали обмін, висуваючи різні умови. Цього разу вдалося домовитися, з різних джерел, про обмін чи то дев’яти, чи то десяти українських героїв. Як заявив учора радник глави СБУ Юрій Тандіт, звільнення може розпочатися в найближчі години.
Тим часом на Донбасі триває процес демілітаризації. Як повідомляє прес-цент АТО, учора в Донецькій області почалося відведення артилерії калібром менш як 100 мм. Цей етап триватиме три дні під спостереженням представників ОБСЄ. «На сьогоднішній день у переважній більшості терористи техніку, яка передбачається домовленостями, відводять. По всьому рубежу зіткнення завдання з відведення виконуються як нами, так і в більшості випадків терористичними угрупованнями. Там, де в нас є питання, ми звертаємося до ОБСЄ, вони перевіряють, вживають відповідних заходів, щоб вони відвели», — коментує ситуацію міністр оборони України Степан Полторак, передає УНІАН.
А, за оперативним даними групи «ІС», російсько-терористичні формування продовжують зміцнювати свої оборонні рубежі на Донбасі. Серед них, зокрема бойовиків «Горлівського гарнізону», поширюються чутки про нібито масштабний наступ української армії, що підстьобує гібридів активно обкопуватися і перекидати техніку.
