Комітет Верховної Ради з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин розглянув законопроекти, ухвалення яких необхідне для виконання Плану дій щодо лібералізації ЄС візового режиму для України.
Голова комітету Григорій Немиря нагадав, що Україна у 2010 році отримала на виконання План дій щодо лібералізації ЄС візового режиму для України, парламент минулого скликання завершив виконання першої фази Плану — законодавчої, а зараз наша держава виконує другу фазу Плану — інституційну та імплементаційну. Він також підкреслив, що Молдова, яка отримала відповідний План пізніше, вже виконала всі необхідні умови, і громадяни цієї країни користуються перевагами лібералізації візового режиму ЄС.
«Уже в грудні Європейська Комісія може прийняти рішення щодо успішності виконання Україною другої фази, тому зараз парламент дуже обмежений у часі, — сказав він. — Виконання Плану дій було і є частиною Коаліційної угоди. Але ухвалюючи необхідні закони, ми повинні пам’ятати, що міркування безпеки держави не мають призвести до звуження або обмеження дотримання прав і свобод людини».
Члени комітету рекомендували Верховній Раді за результатами розгляду у першому читанні прийняти за основу урядовий проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень судового захисту іноземців та осіб без громадянств та урегулювання окремих питань, пов’язаних з протидією нелегальній міграції (Реєстр.№3159). За словами представника омбудсмена України Михайла Чаплиги, в проекті передбачено право звернення до безоплатного центру правової допомоги, але це не є обов’язком; не передбачена участь перекладача при затриманні іноземців; не визначений час, на який особа затримується у перший раз; не виписані належним чином інструменти захисту.
У свою чергу, представник Державної прикордонної служби Олександр Пінчук наголосив на важливості визначення у законопроекті місць для утримання затриманих іноземців, включаючи заклади поліції. «Викликає стурбованість запропонована норма стосовно збільшення можливого терміну тримання порушників міграційного законодавства в спеціально призначених для цього режимних установах до 18 місяців. Спочатку це було шість місяців, потім збільшили до 12, тепер хочуть 18 місяців. Але чи правомірним є півтора року ув’язнення для людини, яка на жодний строк позбавлення волі не засуджена та ще й за рахунок українських платників податків? Можливо, варто просто прискорити процедури ідентифікації та видворення, для проведення яких і застосовують тримання в пунктах для нелегальних мігрантів», — запитує в надісланому до комітету листі експерт Міжнародної організації міграції Олена Малиновська.
За словами іншого представника Міжнародної організації міграції Лідії Кузьменко, у законопроекті мають бути детально виписані пункти, які визначають альтернативи тримання під вартою та зобов’язання інформувати щодо місця знаходження затриманої особи.
За результатами обговорення профільному Комітету у закордонних справах рекомендовано відправити на доопрацювання урядовий проект закону про внесення змін до деяких законів України щодо документів, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус, на виконання зобов’язань України з лібералізації візового режиму з Європейським Союзом (Реєстр. №3224) та взяти за основу альтернативний законопроект (Реєстр. №1632), котрий ще у квітні схвалений Комітетом з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин.
«Цей законопроект порушує права людини і, особливо, віруючих. Чому ми повинні приймати його і порушувати Конституцію», — наголосив член комітету Борис Фельдман.
«Це неповага до парламенту, це поліцейський закон. Ми — комітет, який захищає права людини, і ми повинні це пам’ятати. Я буду підтримувати альтернативний законопроект №1632, який розроблявся з урахуванням думки громадських організацій та отримав схвальні висновки Ради Європи»,—підкреслив перший заступник голови комітету Валерій Пацкан.
Комітет засудив заочне рішення Сімферопольського суду щодо нещодавнього рішення про арешт члена комітету Рефата Чубарова.
Інформаційне управління апарату Верховної Ради України.
