Понад 95 відсотків дітей з синдромом Дауна, які закінчують спеціальну школу-інтернат, не пристосовані до сьогоднішніх реалій і проводять своє життя в стінах квартири лише з батьками. Про це під час брифінгу повідомив Сергій Кур’янов, президент Всеукраїнської благодійної організації «Даун Синдром». Ця організація разом із проектом «Перспектива 21-3» днями презентувала в столиці посібник «Навчаємося з радістю: компенсаторне навчання дітей з порушенням розумового розвитку». Головна його мета: довести, що якісне навчання, яке враховує сильні сторони особливих дітей, — це шлях до їхньої соціалізації.
«Ми пропонуємо державі цю освітню модель, що схвалена і провідними експертами, і батьками. Також готові передати наш досвід і маємо експертну команду для співпраці з Міносвіти і зацікавленими державними інституціями», — наголосила співавтор методичного посібника Аренда Василенко-ван де Рей.
Автори посібника працюють в організації експериментального класу «Радість», що вже п’ять років функціонує в київській школі-інтернаті № 26. Поліна Піддубна, вчитель-дефектолог класу, розповідає, що тут учнів із особливими потребами вчать правил етикету, комунікабельності, застосуванню трудових умінь тощо. «Головний акцент робимо на практичних побутових навичках, які б допомогли цим діткам не лише адаптуватися у соціумі, а й в перспективі працевлаштовуватися. Особлива увага — трудовому навчанню: сервіруванню, квітникарству, кулінарії, господарським роботам. Наші учні проходять стажування, наприклад, в готелях, з якими ми співпрацюємо», — каже вона.
