У Москві продовжують викликати на допити співробітників Бібліотеки української літератури. Чи то пак — колишньої бібліотеки, оскільки московська влада вже ухвалила рішення про розформування закладу і перетворення його на філіал Московського будинку національностей.
Як повідомляв «Голос України», 28 жовтня у приміщенні Бібліотеки української літератури було вчинено обшуки і вилучено понад 100 примірників книг, які, на переконання російських слідчих органів, мають екстремістський характер. У поширенні такої літератури звинуватили директорку бібліотеки Наталію Шаріну, яка нині перебуває на двомісячному домашньому арешті. Проти неї порушено справу за статтею 282 КК РФ «розпалювання ненависті або ворожнечі».
На переконання міжнародної правозахисної організації Human Rіghts Watch, «затримання бібліотекаря за матеріали, які в неї є, це порушення не тільки її особистої свободи, а й свободи кожної людини, яка опікується ідеями навчання і освіти. Російська влада надіслала жорсткий меседж, що книги на полиці можуть привести за грати. Це тривожне повернення до радянських часів», — цитує директорку HRW з країн Європи та Центральної Азії Гаґу Вільямсон «Радіо Свобода».
А днями депутат московської мерії Дмитро Захаров, який, власне, і написав донос на бібліотеку, намагався проникнути і в Український центр у Москві. За його словами, з тією саме метою — знайти «заборонені книги». Але ця спроба завершилася невдачею, оскільки центр є власністю України. В цей час там займалися діти, тож московський депутат, який для більшого резонансу взяв із собою журналістів місцевих ЗМІ, не наважився штурмувати центр. «Знайшли дітей, які вчилися в українській недільній школі. Переключитися з книг на дітей поки не наважилися», — написав на своїй сторінці у Твіттері міністр закордонних справ Павло Клімкін. І вочевидь, ключове у цьому вислові слово «поки».
